Освітня програма (І рівень)

19.10.2018   Administrator   Категорія: Документація

             

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор

Тернопільської загальноосвітньої 

школи І-ІІІ ступенів № 23

_________________C.М. Мохорук

МП

 

 

Освітня програма

Тернопільської  загальноосвітньої  школи  І-ІІІ ступенів № 23

Тернопільської міської ради Тернопільської області

на 2018/2019 навчальний рік

І ступінь

 

 

                   

                   СХВАЛЕНО

Рішенням педагогічної ради школи

Протокол   № 9  від  31.08.2018 р.  

_______________ С.М. Мохорук

 

 

 

Розділ 1. Загальні положення

Відповідно до статті 33 Закону України «Про освіту», що набрав чинності 28 вересня 2017 року, статті 15 Закону України «Про загальну середню освіту» (із змінами, внесеними згідно із Законом №2442-VІ від 06.07.2010; в редакції Закону  № 2145-VІІІ від 05.09.2017) освітня програма – це єдиний комплекс освітніх компонентів, спланованих і організованих закладом загальної середньої освіти для досягнення учнями визначених відповідним Державним стандартом загальної середньої освіти результатів навчання.

Основою для розроблення освітньої програми є Державний стандарт освіти відповідного рівня.

Освітня програма Тернопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 23 відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про загальну середню освіту» (із змінами, внесеними згідно із Законом № 2442-VI від 06.07.2010; в редакції Закону № 2145-VІІІ від 05.09.2017) визначає:

  • загальний обсяг навчального навантаження;
  • перелік, зміст, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей та/або окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення;
  • очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальної програми, відповідно до кожної змістової лінії;
  • рекомендовані форми організації освітнього процесу;
  • опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
  • контроль та оцінювання навчальних досягнень здобувачів  освіти;
  • вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою.

Для реалізації мети діяльності даного закладу загальної середньої освіти освітню програму на 2018-2019 навчальний рік розроблено відповідно до таких документів:

  • Закону України «Про освіту»;
  • Закону України «Про загальну середню освіту»;
  • Указу Президента України від 13.10.2015 року № 580/2015 «Про стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки»,
  • Концепції Нової української школи (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України  від 14.12.2016 року № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»;
  •  Державного  стандарту  початкової  освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 87 (чинний для 1-их класів); 
  • Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 року № 462 (чинний для 2-4-их класів);
  • Типових освітніх програм, затверджених наказом Міністерства  освіти і науки  України  від 21.03.2018 року  № 268;
  • Наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 року №407 «Про  затвердження  типової  освітньої  програми  ЗЗСО  І  ступеня»;
  • Наказу Міністерства освіти і науки України від 25.06.2018 року №693  «Про затвердження типової освітньої програми спеціальних закладів загальної середньої освіти І ступеня для дітей з особливими освітніми потребами»;
  • Наказу Міністерства освіти і науки України від 26.07.2018 року №814  «Про затвердження типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами»;
  • Наказу Міністерства освіти і науки України від 20.08.2018 року №923  «Методичні  рекомендації  щодо  адаптаційного  періоду  для  учнів  1  класу»;
  • Наказу Міністерства освіти і науки України від 20.08.2018 року №924 «Методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 1 класу»;
  • Наказу Міністерства  освіти і науки  України від 19.08.2016 року  № 1009 «Орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи»;
  •  Наказу Міністерства  освіти і науки  України від 08.04.2015 року  № 412 «Інструкція щодо ведення Класного журналу для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів» (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.04.2015 р. за № 472/26917);
  •  Наказу Міністерства  освіти і  науки України від 20 лютого 2002 року №128 «Про затвердження нормативів наповнюваності груп, класів загальноосвітніх шкіл та порядку поділу на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах»;
  • Листа Міністерства  освіти і  науки  України від 02.04.2018 року №1/9-190 «Щодо скороченої тривалості уроку для учнів початкових класів»;
  •  Листа Міністерства освіти і науки України від 22.05.2018 року №1/9-332    щодо структурування змісту початкової освіти на засадах інтегрованого підходу у навчанні;
  •  Листа Міністерства освіти і науки України від 03.07.2018 року №1/9-415  «Щодо  вивчення  у  закладах  загальної  середньої освіти навчальних предметів у 2018/2019 навчальному році»;
  • Листа Міністерства освіти і науки України від 06.08.2018 року №1/9-485  «Організаційно-методичні засади освітнього процесу у спеціальних закладах освіти в 2018/2019 навчальному році»;
  • Листа Міністерства  освіти і  науки  України від 21.09.2015 року  №2/2-14-1907-15 «Методичні рекомендації щодо заповнення Класного журналу для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів»;
  • Листа Міністерства освіти і науки України від 06 лютого 2008 року №1/9-61 «Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів»;
  • Державних санітарних правил і норм улаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПіН 5.2.008-01), затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 року № 63;
  • Оновлених навчальних програм для початкової школи (2 - 4 класи), затверджених колегією МОН України  04.08.2016 року;
  • Методичних  рекомендацій  щодо  формування  освітніх  програм  та  навчальних  планів  ЗЗСО  на  2018-2019 н.р.
  • Статуту школи.

Освітня  програма  має  потенціал  для  формування  у  здобувачів освіти таких ключових компетентностей:

1. Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами. Це вміння усно і письмово висловлювати й тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання, письмо, застосування мультимедійних засобів). Здатність реагувати мовними засобами на повний спектр соціальних і культурних явищ (під час освітнього процесу, вдома, у вільний час). Усвідомлення ролі ефективного спілкування.

2. Спілкування іноземними мовами. Уміння належно розуміти висловлене іноземною мовою, усно і письмово висловлювати і тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання і письмо) у широкому діапазоні соціальних і культурних контекстів. Уміння посередницької діяльності та міжкультурного спілкування.

3. Математична грамотність. Уміння застосовувати математичні (числові та геометричні) методи для вирішення прикладних завдань у різних сферах діяльності. Здатність до розуміння і використання простих математичних моделей. Уміння будувати такі моделі для вирішення проблем.

4. Компетентності в природничих науках і технологіях. Наукове розуміння природи і сучасних технологій, а також здатність застосовувати його в практичній діяльності. Уміння застосовувати науковий метод, спостерігати, аналізувати, формулювати гіпотези, збирати дані, проводити експерименти, аналізувати результати.

5. Інформаційно-цифрова компетентність  передбачає впевнене  та критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією в  ЗЗСО, у публічному просторі та приватному спілкуванні. Інформаційна й медіа-грамотність, основи програмування, алгоритмічне мислення, робота з базами даних, навички безпеки в Інтернеті та кібербезпека. Розуміння етики роботи з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо).

6. Уміння навчатися впродовж життя. Здатність до пошуку та засвоєння нових знань, набуття нових компетентностей, організації освітнього процесу (власного і колективного), зокрема через ефективне керування ресурсами та інформаційними потоками, вміння визначати освітні цілі та способи їх досягнення, вибудовувати свою життєву траєкторію, оцінювати власні результати навчання, навчатися впродовж життя.

7. Соціальні і громадянські компетентності. Усі форми поведінки, які потрібні для ефективної та конструктивної участі у громадському житті  класу,  закладу  освіти  та  у позашкільних  заходах. Уміння працювати з іншими на результат, попереджати і розв’язувати конфлікти, досягати компромісів.

8. Підприємливість. Уміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і держави. Здатність до підприємницького ризику.

9. Загальнокультурна грамотність. Здатність розуміти твори мистецтва, формувати  власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва. Ця компетентність передбачає глибоке розуміння власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших.

10. Екологічна грамотність і здорове життя. Уміння розумно та раціонально користуватися природними ресурсами, усвідомлення ролі навколишнього середовища для життя і здоров’я людини, здатність і бажання дотримуватися здорового способу життя.

Наскрізні лінії

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, навчальних предметів та предметних циклів; вони враховуватимуться при формуванні шкільного середовища.

Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Мета наскрізних ліній – «сфокусувати» увагу й зусилля вчителів-предметників, класних керівників, усього педагогічного колективу на досягненні життєво важливої для учня й суспільства мети, увиразнити ключові компетентності.

1. Для наскрізної лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток» – це формування в учнів соціальної активності, відповідальності й екологічної свідомості, у результаті яких вони дбайливо й відповідально ставитимуться до довкілля, усвідомлюючи важливіcть сталого розвитку для збереження довкілля й розвитку суспільства.

2. Метою вивчення наскрізної лінії «Громадянська відповідальність» є формування відповідального члена громади й суспільства, який розуміє принципи й механізми його функціонування, а також важливість національної ініціативи. Ця наскрізна лінія освоюється через колективну діяльність – дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо, яка розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

3. Завданням наскрізної лінії «Здоров’я і безпека» є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

4. Вивчення наскрізної лінії «Підприємливість і фінансова грамотність»  забезпечить краще розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо); сприятиме розвиткові лідерських ініціатив, здатності успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі.

 

Розділ 2. Загальний обсяг навчального навантаження

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах Тернопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 23, які дають цілісне уявлення про зміст і структуру рівнів освіти, встановлюють погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначають гранично допустиме тижневе навантаження учнів.

  Навчальні плани зорієнтовані на роботу закладу загальної середньої освіти за 5-денним навчальним тижнем.

Навчальний план початкової школи передбачає реалізацію освітніх галузей Державного стандарту початкової освіти через структурування змісту початкової освіти на засадах інтегрованого підходу у навчанні. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.

Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту».

У ТЗОШ І-ІІІ ступенів № 23 передбачено варіант навчального плану початкової школи з українською мовою навчання. Навчальний план містить інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов’язкову для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів освітніх галузей, курс за вибором.

На основі навчального плану складено на 2018-2019 навчальний рік робочий навчальний план з конкретизацією варіативної складової, враховуючи особливості регіону та індивідуальні освітні потреби учнів. Повноцінність початкової освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з відповідних бюджетів.

Загальнорічна кількість навчальних годин становить:

  • 1-ші класи – 805 годин;
  • 2-гі класи – 875 годин;
  • 3-ті класи – 910 годин;
  • 4-ті класи – 910 годин. 

Сумарна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи) становить 3500 годин.

     Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р.   № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

          Поділ класів на групи при вивченні української мови, англійської мови та інформатики здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. №128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 р. за № 229/6517 (зі змінами).

Погодинне співвідношення між освітніми галузями за роками навчання та загальну щорічну кількість годин за освітніми галузями встановлює базовий навчальний план початкової освіти. У процесі інтеграції кількість навчальних годин, передбачених  базовим навчальним планом, вивчення кожної освітньої галузі, перерозподіляється таким чином, що їх сумарне значення не зменшується. Це відображається у типових освітніх програмах й в освітній програмі даного закладу загальної середньої освіти.

 

Розділ 3. Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей

Робочі навчальні плани для початкової школи складено за вимогами нормативних документів Міністерства освіти і науки України :

  •  для учнів 1 класів – за Типовою освітньою програмою (розробленою під керівництвом Р. Б. Шияна), затвердженою наказом Міністерства  освіти і науки  України від 21 березня 2018 року № 268 (додаток 1);
  • для учнів 2,  3 – А,  3 – Б,  3 – В,  3 – Г  та 4- их  класів – за таблицею 1 до Типової освітньої програми, затвердженої наказом Міністерства  освіти і науки  України від 20 квітня 2018 № 407 (додаток 2);
  • для  учнів  3 – Ж  класу – за  таблицею 1 до Типової освітньої програми, затвердженої наказом Міністерства  освіти і науки  України від 20 квітня 2018 № 407  та  за  таблицею  10  до  Типової  освітньої  програми  спеціальних  закладів  загальної  середньої  освіти  І  ступеня  для  дітей  з  особливими  освітніми  потребами,  затвердженої  наказом  МОН  України  від  25.08.2018 р.  №  693 (додаток  3).

Інваріантна частина робочого навчального плану представлена у повному обсязі, враховуючи вимоги Державного  стандарту  початкової  освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 87 (чинного для 1-их класів) та Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 (чинного для 2-4-их класів).

Освітню програму Тернопільської  загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів   № 23 для 1 класів укладено за 7 освітніми галузями.

Мовно-літературна освітня галузь (українська мова, англійська мова) ставить за мету розвиток особистості дитини засобами різних видів мовленнєвої діяльності, формування ключових, комунікативної та читацької компетентностей; розвиток здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного самовияву, послуговуватися нею в особистому й суспільному житті, у міжкультурному діалозі; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, розвиток мовленнєво-творчих здібностей.

У початковому курсі мовно-літературної освіти виділено такі змістові лінії: «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовні явища».

Змістові лінії реалізуються через такі інтегровані курси і навчальні предмети:

1 клас – інтегрований курс «Навчання грамоти».

Математична галузь (математика) ставить за мету різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій засобами математичної діяльності, формування математичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.

Реалізація мети і завдань початкового курсу математики здійснюється за такими змістовими лініями: «Числа, дії з числами. Величини», «Геометричні фігури», «Вирази, рівності, нерівності», «Робота з даними», «Математичні задачі і дослідження».

До програми кожного класу подано орієнтовний перелік додаткових тем для розширеного вивчення курсу. Додаткові теми не є обов’язковими для вивчення. Учитель може обрати окремі теми із пропонованих або дібрати теми самостійно з огляду на методичну доцільність та пізнавальні потреби учнів. Результати вивчення додаткових тем не підлягають оцінюванню.

Громадянська та історична, соціальна та здоровязбережувальна, природнича освітні галузі («Я досліджую світ»)  можуть реалізовуватись окремими предметами або в інтегрованому курсі за різними видами інтеграції (тематична, процесуальна, міжгалузева; в межах однієї галузі; на інтегрованих уроках, під час тематичних днів, в процесі проектної діяльності) за активного використання міжпредметних зв’язків, організації різних форм взаємодії учнів. Для розв'язання учнями практичних завдань у життєвих ситуаціях залучаються навчальні результати з інших освітніх галузей.

Навчальна програма «Я досліджую світ» ставить за мету особистісний розвиток молодших школярів на основі формування цілісного образу світу в процесі засвоєння різних видів соціального досвіду, який охоплює систему інтегрованих знань про природу і суспільство, ціннісні орієнтації в різних сферах життєдіяльності та соціальної практики, способи дослідницької поведінки, які характеризують здатність учнів розв'язувати практичні задачі.

Тематичну основу курсу складають змістові лінії, які визначені Державним стандартом початкової освіти і охоплюють складники названих вище галузей в їх інтегрованій суті, а саме:

«Людина» (пізнання себе, своїх можливостей; здорова і безпечна поведінка);

«Людина серед людей» (стандарти поведінки в сім’ї, в суспільстві; моральні норми; навички співжиття і співпраці);

«Людина в суспільстві» (громадянські права та обов’язки як члена суспільства. Пізнання свого краю, історії, символів держави. Внесок українців у світові досягнення);

«Людина і світ» (толерантне ставлення до різноманітності світу людей, культур, звичаїв);

«Людина і природа» (пізнання природи; взаємозв’язок об’єктів і явищ природи; рукотворний світ людини; відповідальна діяльність людини у природі; роль природничих знань і технологій у житті людини; залежність між діяльністю людини і станом довкілля).

Інформатична освітня галузь (інформатика) починає реалізуватися з 2-го класу та ставить за мету різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій, формування інформатичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.

Технологічна освітня галузь (дизайн і технології) ставить за мету розвиток особистості дитини засобами предметно-перетворювальної діяльності, формування ключових та предметної проектно-технологічної компетентностей, необхідних для розв’язання життєвих проблем у взаємодії з іншими, культурного й національного самовираження.

Реалізація мети і завдань навчального предмета здійснюється за такими змістовими лініями: «Інформаційно-комунікаційне середовище», «Середовище проектування», «Середовище техніки і технологій», «Середовище соціалізації».

Мистецька освітня галузь (мистецтво) ставить за мету всебічний художньо-естетичний розвиток особистості дитини, освоєння нею культурних цінностей у процесі пізнання мистецтва; плекання пошани до вітчизняної та зарубіжної мистецької спадщини; формування ключових, мистецьких предметних та міжпредметних компетентностей, необхідних для художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті.

Реалізація поставленої мети здійснюється за змістовими лініями: «художньо-творча діяльність», «сприймання та інтерпретація мистецтва», «комунікація через мистецтво», які окреслюють одну з моделей досягнення загальних цілей освітньої галузі та розкривають основну місію загальної мистецької освіти.

Мистецька освітня галузь реалізується через інтегровані предмети вивчення за окремими видами мистецтва: «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», де відбудеться реалізація упродовж циклу навчання всіх очікуваних результатів галузі.

Фізкультурна освітня галузь (фізична культура) ставить за мету всебічний фізичний розвиток особистості учня засобами фізкультурної та ігрової діяльності, формування в молодших школярів ключових фізкультурних компетентностей, ціннісного ставлення до фізичної культури, спорту, фізкультурно-оздоровчих занять та виховання фізично загартованих і патріотично налаштованих громадян України.

Зазначена мета реалізується за такими змістовими лініями: «Рухова діяльність», «Ігрова та змагальна діяльність».

Перелік освітніх галузей для 1-А,  1 – Б,  1 – В,  1 – Г,  1 – Ж   класів, 

які працюватимуть за НУШ-2

Мовно-літературна освітня галузь реалізується через навчальні предмети «Українська мова» (5 год), «Я досліджую світ» (2 год) ) та 1 год з варіативної частини.

Іншомовна освіта як органічна складова мовно-літературної освітньої галузі представлена навчальним предметом «Англійська мова» (2 год).

Освітня галузь «Математика» реалізується  через  навчальні  предмети  «Математика» (3 год)  та  «Я   пізнаю   світ» (1 год).

Освітня галузь «Природнича» реалізується через навчальний предмет «Я пізнаю світ» (2 год).

Соціальна і здоров’язбережувальна, громадянська та історична освітні галузі реалізуються у предметі «Я пізнаю світ» (по 0,5 год).

Мета і завдання мистецької освітньої галузі реалізуються через навчальні предмети «Образотворче мистецтво» та «Музичне мистецтво» ( по 1 год); фізкультурної – через навчальний предмет «Фізична культура» (3 год); технологічна – «Я пізнаю світ» (1 год).

Перелік освітніх галузей для 2-4-х класів

Освітня галузь «Мови і літератури» реалізується через окремі предмети «Українська мова (мова і читання)» (7 год + 1 год з варіативної частини), «Англійська   мова» (2 год).

Освітні галузі «Математика», «Природознавство» реалізуються через однойменні окремі предмети, відповідно, «Математика» (4год), «Природознавство» (2 год).

Освітня галузь «Суспільствознавство» реалізується предметом «Я у світі»  (1 год) у 3-4-их класах.

Освітня галузь «Здоров’я і фізична культура» реалізується окремими предметами «Основи здоров’я» (1 год) та «Фізична культура» (3 год).

Освітня галузь «Технології» реалізується через окремі предмети «Трудове навчання» (1 год) та «Інформатика» (1 год).

Освітня галузь «Мистецтво» реалізується через окремі предмети «Образотворче мистецтво» (1 год) та «Музичне мистецтво» (1 год).

Варіативна складова робочого навчального плану

Зміст варіативної складової робочого навчального плану визначено на основі всебічного аналізу діяльності навчального закладу, особливостей класів, індивідуальних та групових потреб учнів та  їх батьків, наявності кваліфікованих кадрів, соціального запиту інфраструктури регіону, матеріально–технічного забезпечення.

Варіативна частина робочого навчального плану використана для  поглиблення змісту окремих предметів інваріантної частини і викладання курсів за вибором. Години варіативної складової розподілені таким чином:

- з метою посиленого вивчення української мови в 1-4 класах додано на вивчення української мови по 1 годині на тиждень;

- з метою формування у молодших школярів високоморальних якостей, патріотичної та громадянської свідомості, ціннісних орієнтирів, які ведуть людину шляхом пізнання Істини, Добра, Краси, вбачається необхідним вивчення предметів духовно-морального спрямування, складовою яких є спеціальний курс «Основи християнської етики». Тому на вивчення цього курсу відводиться по 1годині на тиждень у 2 -  4 класах. Програма Жуковського В.М. «Основи християнської етики для учнів 1-11 класів» рекомендована Міністерством освіти і науки України (Лист МОН України від 16.07.2015 року № 1/11-10027).

Облік занять з курсів за вибором та оцінювання навчальних досягнень учнів може здійснюватися на сторінках класного журналу або в окремому журналі тільки за рішенням педагогічної ради закладу загальної середньої освіти.

В умовах інклюзивного середовища навчання дітей з особливими освітніми потребами здійснюється відповідно до особливостей, що зазначені в індивідуальній програмі розвитку та з використанням індивідуального навчального плану та індивідуальної навчальної програми кожної дитини з особливими освітніми потребами.

При створенні класу з інклюзивним навчанням на окремому аркуші (без грифу затвердження) складено індивідуальний навчальний план для дитини з особливими освітніми потребами, складений з урахуванням рекомендацій ПМПК та за участю батьків.

Індивідуальний навчальний план розроблено на основі Типових навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку педагогами (в тому числі дефектологами), які беруть безпосередню участь в освітньому процесі, за участі батьків дитини, і затверджено керівником закладу.

Індивідуальний навчальний план визначає перелік навчальних предметів, послідовність їх вивчення, кількість годин, що відводяться на вивчення кожного предмета за роками навчання, а також тижневу кількість годин. В індивідуальному навчальному плані передбачено 5 годин на тиждень для проведення корекційно-розвиткових занять, а також додаткові години на курси за вибором, факультативи тощо. 

На офіційному веб-сайті МОН на сторінці «Освіта дітей з особливими потребами» розміщені навчальні плани, програми для дітей з особливими потребами (за нозологіями),  програми з корекційно-розвиткової роботи для дітей з психо-фізичними порушеннями (за нозологіями).

 

Розділ 4. Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які мають реалізовуватись у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів, окреслених Типовими освітніми програмами.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньо предметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

 

Розділ 5. Форми організації освітнього процесу

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

  • формування компетентностей;
  • розвитку компетентностей;
  • перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
  • корекції основних компетентностей;
  • комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах з окремих предметів.

 

Розділ 6. Контроль і оцінювання навчальних досягнень

здобувачів освіти

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти здійснюються на суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-их класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню.

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

 

Розділ 7. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення

якості освіти

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

  • кадрове забезпечення освітньої діяльності;
  • навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
  • матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
  • якість проведення навчальних занять;
  • моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).
  • завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:
  • оновлення методичної бази освітньої діяльності;
  • контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
  • моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
  • створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

 

Розділ 8. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття

базової середньої освіти

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту») з урахуванням досягнень попереднього етапу розвитку здобувачів освіти.

Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Освітня програма Тернопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 23 передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Реалізація освітньої програми початкової освіти забезпечує  всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Авторизація
Загальні новини