Після кризи: як допомогти дитині зцілитися

 Діти  розуміють коли відбуваються щось погане і запам‘ятовують пережите. Після трагічних подій часто проявляються зміни в їх поведінці. Можливо вони почали частіше плакати, міцно чіпляються за вас і бояться залишатися самі, переживають напливи гніву, агресивні, погано сплять, починають боятися чогось, чого раніше не боялися, деградують у розвитку. Такі зміни свідчать про потребу дитини у допомозі. Ось кілька способів як цю допомогу можна надати:

Забезпечте своїй дитині відчуття безпеки

Обіймайте свою дитину, беріть на руки і дозволяйте їй бути поряд з Вами.

 Запевніть дитину, що опікуватимете її в будь-якій складній ситуації.

Говоріть з маленькими дітьми простими словесними конструкціями («Мама тут»).

Оберігайте дитину від телекартинок чи розмов, які можуть її налякати.

 Повторюйте звичні для дитини дії: співайте пісні, розказуйте їй казки.

 Поясніть своїй дитині, чого їй чекати від майбутнього (якщо Вам це відомо).

Створіть для дитини передбачуваний розклад дня, принаймні ритуал перед сном: молитва, обійми, поцілунок.

 Якщо Вам потрібно відлучитися, залишайте дитину з добре знайомими їй людьми.

Поясніть дитині куди Ви йдете та коли повернетеся.

Дозволяйте дитині сильні емоції та почуття

 Малеча починає «погано поводитися», коли вони чогось бояться або переживають.

У такий спосіб вони показують нам, що потребують допомоги.

Пам`ятайте: тяжкі почуття=тяжка поведінка.

Допоможіть своїй дитині описати, назвати її емоції та почуття: «страшно», «щасливий», «злий», «засмучений», «радісний».

 Скажіть дитині, що відчувати подібні речі нормально.

Пояснюйте дитині як вона має поводитись: «Нормально, що ти злишся, але не можна через це мене бити».

 Навчіть свою дитину конструктивно виражати свої емоції, до прикладу за допомогою слів, ігор, малюнків, аби це не завдавало їй болю та шкоди.

 Говоріть про хороші події, щоб Ви та Ваша дитина почувалися краще.

Орієнтуйтеся на свою дитину

У різних дітей різні потреби.

 Деяким дітям допомагає багато рухатися, іншим допоможуть обійми.

 Спостерігайте за своєю дитиною та дослухайтеся до неї, щоб краще розуміти її потреби. Розповідайте, що відбулося, але давайте дитині можливість самій говорити про це Вашій дитині буде простіше впоратися з пережитим, якщо вона буде розуміти, що саме відбулося.

Поки Ви розповідаєте, слідкуйте за станом своєї дитини.

 Якщо мова йде про важкі події, можливо, варто зробити для дитини кілька перерв: побігати, пообійматися, погратися.

 Це нормально. Ви зможете повернутися до своєї розповіді, коли дитина буде готова.

Діти часто переповідають події в ігровій формі. Наприклад, вони можуть відтворювати звуки вибухів, які вони чули або ховатися поблизу, щоб показати як вони це робили раніше в сховищі. Допоможіть своїй дитині розповісти покроково про події і поділіться навзаєм своїми відчуттями стосовно пережитого.

Вам, як батькам, може бути важко дивитися, як Ваші діти грають у такі ігри чи слухати їхню розповідь. При виникненні проблем, зверніться до інших людей по підтримку.

Налагодіть зв`язок з людьми, котрі можуть вас підтримати, спільнотою, культурним середовищем та ритуалами

 Прості речі, такі як знайома казка на ніч, пісня, молитва або ваш сімейний ритуал нагадають Вам і Вашій дитині про звичний спосіб життя, дадуть надію.

Якщо ви належите до певної спільноти або церкви, знайдіть спосіб зв‘язатися з нею. Ви зможете краще допомогти своїй дитині якщо подбаєте і про себе також.

Зверніться до інших людей по підтримку, якщо Ви її потребуєте. Ваша дитина потребує вас Переконайте свою дитину, що ви будете разом. Якщо треба залишити дитину на самоті, скажіть їй скільки часу Вас не буде і коли Ви повернетеся. Якщо є можливість – залишіть їй щось зі свого (фото, одяг), це дасть дитині відчуття підтримки та безпеки. Для дитини нормально бути нав‘язливою і перейматися коли вона не поруч з Вами. Дитині легше від того, що вона знаходиться коло Вас, навіть якщо Ви не можете виправити Ваше становище.