Тернопільська  загальноосвітня школа

I-III  ступенів  №23

 

                                                  „ЗАТВЕРДЖУЮ”

                                                                 Директор ТЗОШ I-III ст.№ 23

                                                                _____________РУСЛАНА Козбур

                                                                          Наказ№           «01»вересня 2023р

ІНСТРУКЦІЯ З БЕЗПЕКИ  № 1-І

під час проведення навчальних занять у кабінеті інформатики та ІКТ навчання

І. Загальні положення

1.1.До роботи в комп'ютерному класі допускаються учні, які пройшли інструктаж з техніки безпеки з відповідним записом у журналі з техніки безпеки і підписами.

1.2.Не можна заходити й перебувати в комп'ютерному класі без учителя.

1.3.Робота в комп'ютерному класі має проводитися тільки в су­ворій відповідності до розкладу занять і графіка самостійної роботи вчителя та учнів.

1.4.Учням заборонено - відчиняти шафи живлення і комп'ютери як тоді, коли ЕОМ працюють, так і тоді, коли вони вимкнені.

II. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1.Заборонено заходити до класу у верхньому одязі чи прино­сити його з собою.

2.2.Заборонено приносити на робоче місце особисті речі, диске­ти тощо, крім ручки і зошита.

2.3.На робочому місці слід сидіти так, щоб можна було, не на­хиляючись, користуватися клавіатурою і водночас повністю бачити зображення на екрані дисплея.

2.4.Починати роботу можна лише за вказівкою вчителя або ла­боранта.

IV. Вимоги безпеки після закінчення роботи

3.1. Заборонено ходити по комп'ютерному класу, голосно роз­мовляти.

3.2.Виконувати слід тільки зазначене вчителем завдання. Кате­горично заборонено виконувати інші роботи.

3.3.На клавіші клавіатури потрібно натискати плавно, не при­пускати ударів.

3.4.Користуватися друкувальним пристроєм дозволяється тільки в присутності викладача або лаборанта.   

3.5.Заборонено самостійно переміщувати апаратуру.

3.6.Заборонено запускати ігрові програми.

3.7.У випадку виникнення неполадок треба повідомити викла­дача або лаборанта.

3.8.Не намагатися самостійно відрегулювати апаратуру або усу­вати в ній неполадки.

IV. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1.Про хиби та неполадки, помічені під час роботи, слід зроби­ти записи у відповідних журналах.

4.2.На робочому місці не потрібно залишати зайвих предметів.

V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1.За появи незвичайного звуку або вимкнення апаратури по­трібно негайно припинити роботу й довести це до відома вчителя або лаборанта.

5.2.За появи запаху паленого слід припинити роботу, вимкнути апаратуру й повідомити про це вчителя чи лаборанта. Коли це необхідно, допомогти гасити пожежу.

5.3.У разі потрапляння людини під напругу необхідно знеструмити відповідне робоче місце, надати першу долікарську допомогу й викликати «швидку».

5.4.У разі виникнення пожежі необхідно знеструмити клас, викликати пожежну команду й приступити до гасіння пожежі на­явними засобами.

5.5.У разі недотримання учнями вимог з охорони праці та по­жежної безпеки адміністрація школи може притягти їх до дисци­плінарної та адміністративної відповідальності.

Неохайність, неуважність, недостатнє вміння працювати з при­ладами, невиконання правил охорони праці та пожежної безпеки можуть призвести до нещасного випадку.

 

Розробив______________________________________

 

Погодив________________________________________

 

 

 

Тернопільська  загальноосвітня школа

I-III  ступенів  №23

 

                                                  „ЗАТВЕРДЖУЮ”

                                                                 Директор ТЗОШ I-III ст.№ 23

                                                                _____________РУСЛАНА Козбур

                                                                          Наказ№           «01»вересня 2023р

 

 

 ІНСТРУКЦІЯ З БЕЗПЕКИ  № 2-І

для учнів під час роботи на персональному

комп'ютері (персональних електронно-обчислювальних

машинах (ПЕОМ) та відеодисплейних терміналах (ВДТ)

І. Загальні положення

1.1.      До самостійної роботи на персональному комп'ютері допуска-­
ються особи, що пройшли:

• попередній медичний огляд. До безпосередньої роботи з персо-­
  нальним комп'ютером допускаються особи, які не мають медичних
  протипоказань. Жінки з часу встановлення вагітності і під час годування
  дитини груддю до виконання всіх видів робіт, пов'язаних з викорис­-
  танням персонального комп'ютера, не допускаються;
• первинний інструктаж на робочому місці і які мають першу
  кваліфікаційну групу з електробезпеки.

1.2.      Небезпечними і шкідливими виробничими факторами при вико-­
нанні робіт на персональному комп'ютері є:

а) фізичні:

• підвищені рівні електромагнітного випромінювання;
• підвищені рівні рентгенівського випромінювання;
• підвищені рівні ультрафіолетового випромінювання;
• підвищені рівні інфрачервоного випромінювання;
• підвищений рівень статичної електрики;
• підвищені рівні запиленості повітря робочої зони;
• підвищений вміст позитивних аеронів в повітрі робочої зони;
• підвищений вміст негативних аеронів в повітрі робочої зони;
• підвищена або понижена вологість повітря робочої зони;
• підвищений рівень шуму;
• підвищений або понижений рівень освітленості;
• підвищений рівень прямого блиску;
• підвищений рівень відображеного блиску;
• підвищений рівень осліпленості;
• нерівномірність розподілу яскравості в полі зору;
• підвищена яскравість світлового зображення;
• підвищений рівень пульсації світлового зображення;
• підвищене значення напруги в електричному колі, замикання якого
  може відбутися через тіло людини;

«

б)   хімічні:

-         підвищений вміст у повітрі робочої зони двоокису вуглецю, озону,
аміаку, фенолу, формальдегіду і т. д.;

в)   психофізіологічні:

• напруга зору;
• напруга уваги;
• інтелектуальні навантаження;
• емоційні навантаження;
• довготривалі статичні навантаження;
• монотонність праці;
• великий обсяг інформації, що опрацьовується за одиницю часу;
• нераціональна організація робочого місця;

г)   біологічні:

-    підвищений вміст у повітрі робочої зони мікроорганізмів.

1. Площа на одне робоче місце з персональним комп'ютером для
   дорослих користувачів повинна складати не менше 6 м², а об'єм - не
   менше 20 м³.
2. Для підвищення вологості повітря в приміщеннях з персональним
   комп'ютером слід застосовувати зволожувачі повітря, які заправляються
   щодня дистильованою або кип'яченою питною водою.

 

1. Забороняється проводити ремонт персональних комп'ютерів
   безпосередньо в робочих, навчальних і дошкільних приміщеннях.
2. По відношенню до світлових пройомів робочі місця з персо-­
   нальним комп'ютером повинні розташовуватись так, щоб природнє
   світло падало збоку, переважно зліва.
3. Схеми розміщення робочих місць з персональним комп'ютером
   повинні враховувати відстані між робочими столами з відеомоніторами
   (в напрямку тила поверхні одного відеомонітора та екрану іншого
   відеомонітора), які повинні бути не менше 2 м, відстань між боковими
   поверхнями відеомоніторів - не менше 1,2 м.
4. Робоче крісло повинно бути підйомно-поворотним і регульованим
   по висоті і кутом нахилу сидіння і спинки, а також по відстані спинки від
   переднього краю сидіння, при цьому регулювання кожного параметра
   повинно бути незалежним, легко здійсненим та мати надійну фіксацію.
5. Екран відеомонітора повинен знаходитись від очей користувача
   на оптимальній відстані 600-700 мм, але не ближче 500 мм з урахуван-­
   ням розмірів алфавітно-цифрових знаків і символів.

1.10.     У приміщеннях з персональним комп'ютером щоденно повинно
проводитись вологе прибирання.

1.11. Приміщення з персональним комп'ютером повинні бути
оснащені аптечкою першої допомоги і вуглекислотними вогнегасниками.

1.12.     Висота робочої поверхні стола для дорослих користувачів повин-­
на регулюватись в межах 680-800 мм; при відсутності такої можливості
висота робочої поверхні стола повинна складати 725 мм.

1. Робочий стіл повинен мати простір для ніг висотою не менше
   600 мм, шириною не менше 500 мм, глибиною на рівні колін не менше
   450 мм і на рівні витягнутих ніг не менше 650 мм.
2. Робоче місце повинно бути обладнане підставкою для ніг, що
   має ширину не менше 300 мм, глибину не менше 400 мм, регулювання по
   висоті в межах 150 мм і по куту нахилу опорної поверхні підставки до
   20°. Поверхня підставки повинна бути рифленою та мати по передньому
   краю бортик висотою 10 мм.
3. Робоче місце з персональним комп'ютером повинно бути
   обладнане легкорухомою підставкою (пюпітром) для документів.
4. Клавіатуру слід розташовувати на поверхні стола на відстані
   100-300 мм від краю, повернутого до користувача, або на спеціальній
   регульованій по висоті робочої поверхні - приставці.
5. Тривалість безперервної роботи з персональним комп'ютером
   без регламентованих перерв не повинна перевищувати 2 години.
6. Під час регламентованих перерв з метою зниження нервово-
   емоційної напруги, втоми зорового аналізатора, ліквідації впливу гі-­
   подинамії і гіпокінезії, попередження розвитку втоми доцільно
   виконувати комплекси спеціальних фізичних вправ.
7. З метою зменшення негативного впливу монотонності доцільно
   застосовувати чергування операцій продуманого вводу тексту і тим­
   часових даних (зміна змісту робіт), чергування редагування текстів та
   вводу даних.

1.20. У випадку виникнення у працюючих з персональним
комп'ютером дискомфорту та інших негативних суб'єктивних відчуттів,
незважаючи на дотримання санітарно-гігієнічних, ергономічних вимог,
режимів праці і відпочинку слід застосовувати індивідуальний підхід в
обмеженні часу, робіт з персональним комп'ютером, корекцію тривалості
перерв для відпочинку або проводити зміну діяльності на іншу, не
пов'язану з використанням персонального комп'ютера.

1.21. Працюючи з персональним комп'ютером з високим рівнем
напруженості під час регламентованих перерв і в кінці робочого дня,
рекомендовано психологічне розвантаження в спеціально обладнаних
приміщеннях (кімнатах психологічного розвантаження).                                 

II. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Перед початком роботи оператор зобов'язаний:

• вимити обличчя і руки з милом і надіти білий халат;
• оглянути і привести в порядок робоче місце;
• відрегулювавши освітлення на робочому місці, переконатися в дос-­
  татній освітленості, відсутності відображень на екрані, відсутності
  зустрічного світлового потоку;
• перевірити правильність підключення обладнання до електромережі;
• переконатися в наявності захисного заземлення і підключення ек-­
  ранного провідника до корпусу процесора;
• протерти спеціальною серветкою поверхню екрана та захисного
  фільтра;
• переконатися у відсутності дискет в дисководах процесора персо-­
  нального комп'ютера;
• перевірити правильність встановлення стола, крісла, підставки для
  ніг, пюпітра, положення обладнання, кута нахилу екрана, положення кла-­
  віатури та при необхідності зробити регулювання робочого стола та
  крісла, а також розташування елементів комп'ютера з метою виключення
  незручних положень тіла, тривалих напруг та у відповідності з вимогами
  ергономіки.

2.2.      При включенні комп'ютера оператор зобов'язаний дотримуватись
такої послідовності включення обладнання:

• блок живлення;
• периферійні прилади (принтер, монітор, сканер та ін.);
• системний блок (процесор).

2.3. Оператору забороняється приступати до роботи при:

• відсутності на ВДТ гігієнічного сертифіката з оцінкою візуальних
  параметрів;
• відсутності інформації про результати атестації умов праці на ро-­
  бочому місці або при наявності інформації про відповідність параметрів
  даного обладнання вимогам санітарних норм;
• відсутності захисного екранного фільтру класу «повний захист»;
• відключеному заземлюючому провіднику захисного фільтра;
• виявленні несправності обладнання;
• відсутності захисного заземлення ПЕОМ і ВДТ;
• відсутності вуглекислотного або порошкового вогнегасника і аптеч-­
  ки першої допомоги;
• порушенні гігієнічних норм розміщення ВДТ (при однорядному
  розташуванні менше 1 м від стін, при розташуванні робочих місць у коло­
  ну на відстані менше 1,5м, при розміщенні на площі менше - 6 м² на одне
  робоче місце, при рядному розміщенні дисплеїв екранами одне до
  одного).

2.4. Для зменшення впливу шкідливих факторів рекомендується:

• підготовити робоче місце так, щоб виключити незручні положення
  тіла і тривале напруження;
• виключити відблиски на екрані;
• не користуватись люмінесцентними лампами, якщо зауважуєте їх
  мерехтіння;
• забезпечити освітлення стіни або якоїсь поверхні позаду дисплея
  приблизно так, як екрана;
• переважно використовувати рідиннокристалічний дисплей;

~ встановити фільтр на екран та заземлити його;

- забезпечити відстань між розташованими поряд терміналами не
менше як 1,2 м;

- встановити центр зображення на дисплеї на висоті 0,7-1,2 м від рівня
підлоги.

1. Рекомендується обладнати робоче місце підставкою (пюпітром)
   для розташування документів і підставкою для відпочинку рук.
2. Оглянути робоче місце і прибрати сторонні предмети.

III. Вимоги безпеки під час виконання роботи

3.1. Оператор під час роботи зобов'язаний :

• виконувати тільки ту роботу, яка йому доручена і з якої він
  проінструктований;
• утримувати в порядку і чистоті робоче місце;
• тримати відчиненими всі вентиляційні отвори пристроїв;
• зовнішній пристрій "мишка" застосовувати тільки при наявності
  спеціального килимка;
• при необхідності припинення роботи на деякий час коректно закрити
  всі активні завдання;
• відключати живлення тільки в тому випадку, якщо під час роботи
  на комп'ютері вимушений знаходитись в безпосередній близькості від
  відеотермінала, в зворотньому випадку живлення дозволяється не
  відключати;
• виконувати санітарні норми і дотримуватись режимів роботи і від­
  починку;
• дотримуватись правил експлуатації обчислювальної техніки у
  відповідності з інструкціями з експлуатації;

 

• при роботі з текстовою інформацією обрати найбільш фізіологічний
  режим представлення чорних символів на білому фоні;
• дотримуватись встановлених режимом робочого часу регламент-
  тованих перерв в роботі і виконувати у фізкультпаузах та у фізкульт-
  хвилинках рекомендовані вправи для очей, шиї, рук, тулуба, ніг працю-­
  ючого;
• дотримуватись відстані від очей до екрана у межах 60-80 см .

3.2. Оператору під час роботи забороняється:

• торкатися одночасно екрана монітора і клавіатури;
• торкатися до задньої панелі приладів (системного блоку) паперами
  і сторонніми предметами при включеному електроживленні;
• захламлювати робоче місце папером, сторонніми предметами, щоб
  не допустити накопичення органічного пилу;
• відключити живлення під час виконання активного завдання;
• робити часті перемикання живлення;

-допускати попадання вологи на поверхню системного блоку (проце­сора), монітора, на робочу поверхню клавіатури, дисководів, принтерів та інших приладів;

• вмикати сильно охолоджене (принесене з вулиці в зимовий час)
  обладнання;
• робити самостійно відкриття і ремонт обладнання.

 

1. Одним з багаточисельних режимів роботи є 40-45 хвилин роботи
   на комп'ютері і 15-20 хвилин перерви.
2. При постійній роботі екран повинен знаходитись у постійному
   полі зору; документи розташовувати зліва на столі чи на підставці
   (пюпітрі) в одній площині з екраном.

IV. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. По закінченню роботи оператор зобов'язаний дотримуватись такої послідовності вимкнення обчислювальної техніки:

• провести закриття всіх активних завдань;
• виконати парковку зчитуючої головки жорсткого диску (якщо не
  передбачена автоматична парковка головки);
• переконатися, що в дисководах немає дискет;
• вимкнути живлення системного блока (процесора);
• вимкнути живлення всіх периферійних приладів;
• відключити блок живлення.

4.2.По закінченні роботи оператор зобов'язаний оглянути і привести в порядок робоче місце, зняти халат і вимити з милом руки та обличчя. 

V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1.Оператор зобов'язаний:

• у всіх випадках виявлення обривів проводів живлення, несправності
  заземлення та інших пошкоджень електрообладнання, появи запаху чаду
  негайно відключити живлення і повідомити про аварійну ситуацію ке­
  рівництву та черговому електрику;
• при виявленні людини, яка потрапила під напругу, негайно звільнити
  його від дії струму шляхом відключення електроживлення і до прибуття
  лікаря надати потерпілому долікарську допомогу;
• в будь-яких випадках збою в роботі технічного обладнання або прог-­
  рамного забезпечення негайно викликати представника інженерно-
  технічної служби експлуатації обчислювальної техніки;
• у випадках появи різі в очах, різкому погіршенні видимості, немож­-
  ливості сфокусувати погляд або навести його на різкість, поява болю в
  пальцях і кистях рук, посиленні серцебиття негайно покинути робоче
  місце, повідомити про це керівника робіт і звернутися до лікаря;
• при загорянні обладнання відключити живлення і вжити заходів з
  гасіння пожежі за допомогою вуглекислотного або порошкового вог-­
  негасника, викликати пожежну команду і повідомити про випадок ке-­
  рівника робіт.
• У випадку відключення електроживлення припиніть роботу і пові-­
  домте керівника. Не намагайтеся самостійно з'ясовувати і усувати причи­-
  ну. Пам'ятайте, що напруга може несподівано з'явитися.
• При загорянні чи пожежі пам'ятайте, що гасити електроустановки
  слід вуглекислотними або порошковими вогнегасниками, а також сухим
  піском, щоб запобігти ураженню електричним струмом.

 

Розробив______________________________________

 

Погодив________________________________________

 

 

 

Тернопільська  загальноосвітня школа

I-III  ступенів  №23

 

                                                  „ЗАТВЕРДЖУЮ”

                                                                 Директор ТЗОШ I-III ст.№ 23

                                                                _____________РУСЛАНА Козбур

                                                                          Наказ№           «01»вересня 2023р

 

 

 ІНСТРУКЦІЯ З БЕЗПЕКИ № 3-І

з електробезпеки в кабінеті інформатики

І. Загальні положення

Учитель зобов'язаний навчити учнів елементарних правил електро­безпеки, провести опитування кожного учня і, тільки переконавшись, що учні засвоїли ці правила, допускати їх до навчання.

Не дозволяється як викладачеві, так і учням самостійно відкривати кришки рубильників, вмикати електроустановки, замінювати перегорілі електролампочки, вставки запобіжників, виконувати будь-які дії в розподільному щиті, а також у разі виявлення обірваних проводів, несправності заземлення і т. п. З цією метою потрібно запрошувати електромонтера.

Пускова (рубильники, вимикачі, магнітні пускачі, реостати тощо) і захисна (запобіжники, автомати тощо) апаратура повинна бути закри­того типу, щоб виключити можливість доторкування до струмоведучих частин.

Під час роботи на обладнанні треба обов'язково звертати увагу на заземлення. У разі порушення або несправності заземлення необхідно припинити роботу і викликати електромонтера. Треба бути обережним під час роботи з електрообладнанням, на яке діють волога, гази і перепад температур.

Слід пам'ятати, що на електроустановки та обладнання діють волога, гази і перепад температури. Термін служби ізоляції проводів різко скорочується, тому виникає небезпека потрапляння напруги на металеві частини обладнання. У зв'язку з цим не дозволяється торкатись до проводів. У разі виявлення "пощипування" під час обслуговування облад­нання треба негайно припинити роботу і викликати електромонтера.

Не чіпай голими руками частин електроприладів та електроустат­кування, що знаходяться під струмом. Не доторкайся до погано ізольо­ваних проводів.

Рубильники та пускачі для вмикання електричного струму до електро­двигунів, електроприладів повинні бути закриті захисними кожухами.

Якщо при доторканні до верстата відчуєш дію струму, не торкайся більше до верстата і зв'язаних з ним металевих частин: негайно повідом про це вчителя.

У разі загоряння електропроводки необхідно негайно вимкнути електроустановку, а полум'я гасити тільки піском або вуглекислотним вогнегасником, але ні в якому разі ні водою, ні пінним вогнегасником.

Несправності в електромережі, які можуть викликати іскріння, коротке замикання, перегрів електропроводів і т. п., повинні негайно усуватись.

Приєднання різних струмоприймачів (електроламп, електронагрі­вальних приладів, електроінструментів тощо) повинні здійснюватись з врахуванням пропускної спроможності електромережі.

Електроінструменти, електронагрівальні прилади повинні вмикатися тільки через справні штепсельні розетки заводського виготовлення, несправну електроапаратуру слід негайно вимикати.

При експлуатації електромережі та електроприладів забороняється:

а) використання проводів з пошкодженою ізоляцією;

б) провисання електропроводів, дотикання їх між собою (крім скру­-
чених проводів);

в) вживати для захисту електромережі некалібровані запобіжники і
сурогати, так звані "жучки" тощо;

г) влаштовувати тимчасові електромережі;

д) використовувати нагрівальні прилади без вогнетривких підставок;
є) пропускати електропроводи через стіну, перегородки без додаткової

ізоляції (фарфорові втулки, ебонітові трубки і т. п.);

є) вживати для опалення саморобні нагрівальні печі або потужні електричні лампи.

ІІ. Правила електробезпеки

Електричний струм, що живить різні установки, може завдати серйоз­ної шкоди здоров'ю людини, а в деяких випадках навіть викликати смерть, якщо не дотримуватись певних правил і заходів безпеки.

До основних причин ураження людини електричним струмом належать:

1. доторкання до оголеного проводу струмоведучих частин електро -­
   установок;
2. замикання на корпус внаслідок пробою ізоляції;
3. небезпека залишкового заряду. (Це стосується конденсаторів, навіть
   якщо вони вимкнуті з джерел живлення. Доторкання людини до незазем-
   лених обкладок конденсатора може призвести до ураження електричним
   струмом.)

Щоб усунути небезпеку ураження людини електричним струмом, застосовують різні захисні засоби. До них належать:

• засоби ізоляції людини від землі і струмоведучих частин (ізолюючі підставки, гумові килимки, калоші, рукавиці), монтажний інструмент, кліщі, пристрої, які фіксують напругу (пробники з неоновою лампочкою, контрольні лампи тощо). Людину, уражену електричним струмом, необхідно перш за все відокремити від струмоведучих частин. Ні в якому разі не можна торкатись відкритих частин тіла або ділянок вологого одягу. Треба швидко вимкнути електроустановку.

У більшості випадків потерпілий сам відірватись від проводів не може. Допомогти йому можна підручними засобами (палицею, дошкою), не торкаючись до нього голими руками. Рекомендується при цьому діяти по можливості однією рукою. Якщо неможливо відтягнути потерпілого, то необхідно перерубати проводи сокирою з сухою дерев'яною ручкою або перекусити кожний провід гострозубцями з ізолювальним руків'ям. Якщо потерпілий знаходиться при свідомості, але злякався, можна різко крикнути: «Підстрибни!», щоб заставити його відірватись від землі для розмикання кола. Після звільнення потерпілого від дії електричного струму його треба вкласти в зручне положення, розігріти розтиранням або грілкою і викликати лікаря. При відсутності ознак життя (уявно мертвий) необхідно терміново зробити штучне дихання і масаж серця до появи ознак життя.

Для запобігання ускладнень потерпілих необхідно госпіталізувати незалежно від стану здоров'я.

ІІІ. Правила поведінки під час грози

Електричні розряди під час грози несуть постійну загрозу людям. Блискавки, в яких зосереджена величезна руйнівна енергія, можуть влучати в різні об'єкти, збудовані людьми. Але якщо на великих спорудах є можливість нейтралізувати їх удари через блискавковідводи, то житлові помешкання, особливо сільські, зовсім не захищені від блискавиць. А кожна окрема людина і поготів полишена напризволяще.

Існують прийнятні для кожної людини, незалежно від віку, правила поведінки, виконання яких практично унеможливить трагічне зіткнення людської долі з грозовим розрядом. Ось вони:

1. Якщо ви перебуваєте просто неба, тобто якщо гроза застала вас на вулиці, у полі, в лісі, на річці, то:

• не ховайтеся в невеликих спорудах, хатинах, будинках, наметах,
  тим більше серед острівців дерев;
• краще в такому випадку затаїтись у якомусь заглибленні;
• якщо вас двоє, троє чи більше, - не скупчуйтеся в укритті разом, а ховайтеся поодинці, бо можливе ураження блискавкою спричинить
  трагедію одному, а не всім, бо розряд, як відомо, перебігає через контакт
  людських тіл;
• бігти до сховища слід нешвидко і злегка пригнувшись, а не
  випростано в увесь зріст - розряди контактують із вищими точками, якою
  і може бути людська голова;
• перебуваючи у сховищі, ноги тримайте вкупі, а не розкидано, тим
  самим звузивши площу можливого ураження розрядом;
• негайно слід позбавитись усіх металевих предметів, які є на вас чи
  при вас: лопати, сокири, ножі, браслети, навіть годинник - покладіть у
  захищеному місці далі від себе;
• не лягайте на землю, бо тим самим збільшуєте площу ураження
  розрядом, а краще сядьте, злегка нагнувши голову, аби вона не
  вивищувалася над предметами, які поряд з вами;
• якщо відчули у схованці, що оточуючі вас предмети або частина
  споруд, скажімо, паркан, наче дзижчать чи якось відлунюють, негайно
  поміняйте схованку, бо тут небезпечно;
• якщо волосся на голові ніби ворушиться, а то й здиблюється,
  принаймні так вам здається, теж перейдіть в інше місце, бо тут накопи­
  чується електрична присутність, яка може "притягти" блискавку;
• коли вас застала гроза з довгими, особливо металевими, предметами
  в руках (вудочками, граблями, вилами), не йдіть із ними, а покладіть
  подалі від себе і перечекайте негоду;
• під час грози ніколи не торкайтеся металевих споруд і залізних
  електроопор, опор мостів, дротяних огорож і подібних об'єктів з металу;
• навіть під час невеликої або ж короткочасної грози негайно
  припиніть прогулянку на велосипеді або верхи на коні - веломашину
  поставте подалі від себе, а коня прив'яжіть, бажано не до високого дерева
  і не до металевого стовпа чи паркану;
• якщо гроза застала вас на човні в річці або ви плавали в цей час, то
  найбезпечніше - вибратися з води на берег, а якщо це неможливо, то
  намагайтеся на човні сидіти нерухомо, витягнувши весла, а вплав слід
  добиратися повільно, спокійно, не вимахуючи руками;

2. Якщо ви перебуваєте в приміщенні, то:

• негайно зачиніть усі кватирки, вікна, двері, бо протяги можуть
  "спровокувати" сюди блискавку;
• у квартирах не користуйтеся водогоном, відкручуючи та закручуючи
  крани, тим більше не слід умиватися над раковинами або ваннами, в
  жодному разі не митися у ваннах, негайно припинивши це, щойно
  побачили перші спалахи блискавки та зачули удари грому;
• перебувайте подалі від вікон, де можливі протяги, від електропри­-
  ладів, труб, взагалі будь-якого металевого начиння;
• утримайтеся дзвонити по телефону, але якщо вже біда примусила
  викликати "швидку допомогу" чи пожежну бригаду, то зробіть це одразу
  ж після чергового грозового розряду, швидко використавши невеличку
  паузу до наступного.

У селищах, містах на всіх високих спорудах ставляться блискавко­відводи. Тому якщо ви під час грози знаходитесь удома, то слід вжити тільки застережливих заходів:

• вимкнути електроприлади і радіоприлади з електромережі;
• вимкнути освітлення;
• закрити двері, вікна, кватирки, перекрити засувки в коминах.

 

Якщо гроза застала людину в лісі, то слід пам'ятати про те, що не можна шукати укриття під високими деревами, на пагорбах, поблизу ліній радіо- та електропередач.

Під час грози в полі людина повинна шукати сховище в низовинній місцевості, не можна наближатись до дерев, стовпів, техніки, що стоять окремо, а також необхідно покрити голову і не тримати в руках металевих предметів і не перебувати біля води.

 

Розробив______________________________________

 

Погодив________________________________________

 

 

 

Тернопільська  загальноосвітня школа

I-III  ступенів  №23

 

                                                  „ЗАТВЕРДЖУЮ”

                                                                 Директор ТЗОШ I-III ст.№ 23

                                                                _____________РУСЛАНА Козбур

                                                                          Наказ№           «01»вересня 2023р

 

 

 ІНСТРУКЦІЯ № 4-І

Правила надання першої медичної допомоги при ураженні електричним струмом

І. Загальні положення

При ураженні електрострумом треба швидко вимкнути рубильник, обережно звільнити потерпілого від проводів, щоб не поширити дію струму на осіб, які беруть участь у наданні допомоги (звільнити потерпілого в гумових рукавицях або обгорнути руку сухою тканиною, стати на суху дошку чи килимок тощо).

Як установлено численними дослідженнями, небезпека електричного струму полягає в тому, що внаслідок проходження через тіло людини фібріляційного струму, зумовленого прикладанням різниць потенціалів, відбувається судорожне скорочення м'язів, у тому числі м'язів, що здійснюють дихальний рух грудної клітки, забезпечують роботу серця.

Фібріляційним струмом, що безумовно, призводить до смертельного ураження людини, вважається струм силою 0,1 А. Сила струму визначається не тільки значенням напруги, а й опором тіла людини в момент доторкання до струмоведучої частини.

Сучасні методи оживлення організму передбачають два основних прийоми, які слід застосувати негайно після встановлення факту відсутності дихання, пульсу у потерпілого від ураження електричним струмом:

а)  штучне дихання ритмічним вдуванням повітря з свого рота в рот
або ніс потерпілого (10-12 разів за хвилину);

б) підтримання у потерпілого штучного кровообігу непрямим
(закритим) масажем серця. Для цього стискують м'яз серця ритмічними
натисканнями на передню стінку грудної клітки в її нижній третині (60-
70 разів за хв.)

Ні в якому разі не можна натискувати нижче від краю грудини на м'які тканини, цим можна пошкодити розміщені в черевній порожнині органи. Слід також уникати натискання на кінці ребер, бо це може призвести їх до перелому.

В оживленні беруть участь дві особи, у крайньому разі допомогу може надати й одна людина, яка по черзі проводить штучне дихання й масаж серця.

1. У разі ураження електричним струмом треба негайно подати
   потерпілому першу допомогу, бо це може закінчитись трагічно для нього.
   Негайно повідомити про нещасний випадок учителя або майстра, які
   знаходяться поблизу.
2. Потерпілого насамперед слід відірвати від електричних проводів.
   При цьому треба бути дуже обережним, бо від доторкання до потерпілого
   без додержання застережних заходів можна самому опинитися під дією
   струму.
3. Для відокремлення людини від електричних проводів, які перебу­-
   вають під напругою, необхідно вжити таких заходів:

а) вимкнути струм рубильником або викрутити запобіжну пробку,
чи перерубати струможивильні проводи, при цьому кожний провід треба
розрізувати окремо. Інструмент, яким розрізуєш або розрубуєш проводи,
повинен бути з ручкою з ізоляційного матеріалу (сухого дерева, пласт­-
маси, гуми та ін.);

б) відірвати потерпілого від проводу, схопивши його за одяг. Перш
ніж торкнутися до потерпілого, слід ізолювати себе від нього, надівши
гумові рукавиці, калоші або стати на гумовий килимок, лист фанери або
на сухі дерев'яні дошки. Ні в якому разі не можна ставати на вогку землю;

в) якщо неможливо ізолювати себе від потерпілого, то слід відірвати
його від проводу за допомогою дерев'яної дошки або палиці, діючи ними
як важелями, якщо можливо, то слід вибити провід з рук потерпілого;

г) можна також замкнути накоротко проводи, внаслідок чого пере­
горять запобіжники і в мережі зникне струм. Замикання також відбу-­
деться, якщо накинути на голі проводи дріт або вогку ганчірку.

Останні способи можна застосовувати лише тоді, коли немає змоги вимкнути рубильник або викрутити запобіжну пробку.

Звільнивши потерпілого від проводів, треба забезпечити йому доступ свіжого повітря, відчинити вікна й двері, якщо він перебуває в приміщенні, почати робити йому штучне дихання. Для цього слід:

а) покласти потерпілого на спину, голову відхилити трохи назад,
розстебнути комір, зняти пасок, одяг, що заважає рухам, а також взуття;

б) за допомогою тупої викрутки, ложки або іншого подібного
предмета розтиснути потерпілому зуби, видалити з рота й носа слиз та
кров;

в) для кращого проходження повітря до легенів потерпілого бинтом
або носовою хусточкою слід притиснути йому язик до нижньої щелепи,
вставивши між зуби дерев'яну паличку, або тримати язик у витягненому
положенні пальцями, обгорнутими хустинкою;

г) потім, стоячи позаду голови потерпілого, взяти його за зігнуті руки
нижче ліктя й відвести їх від грудної клітки у сторони вгору так, щоб
плечові частини рук лягли поряд з головою (вдих), тримаючи в такому
положенні близько трьох секунд (лічачи раз, два, три), відвести руки вниз,

обережно притискаючи їх до грудної клітки (лічачи чотири, п'ять, шість). Ці рухи повторювати від 14 до 18 раз на хвилину, тобто по числу нормальних вдихів і видихів людини. При цьому не можна натискувати на живіт потерпілого, бо можна видавити з нього їжу, яка закупорить дихальні шляхи.

Надаючи першу медичну допомогу при ураженні електрострумом, слід звернути увагу на дихання, серцево-судинну систему потерпілого.

У разі припинення дихання, серцевої діяльності слід негайно розпочати непрямий масаж серця (натискувати долонями частими поштовхами в ділянці середини грудної кістки, трохи лівіше з ритмом 40-60 поштовхів за хвилину), штучне дихання рот у рот (попередньо закрити потерпілому ніс, вдихнувши повними грудьми, видихнути крізь марлю або носовичок у рот, крізь марлю або носовичок аналогічно робити видих у ніс). Штучне дихання роблять з частотою 16-18 раз на хвилину. Одночасно викликають спеціалізовану бригаду швидкої допомоги. Непрямий масаж серця, штучне дихання роблять до повного відновлення або до надання спеціалізованої допомоги.

При ослабленні серцевої діяльності дихання необхідно забезпечити потерпілому доступ свіжого повітря, дати понюхати нашатирного спирту, влити в рот чайну ложку чи 25 крапель кордіаміну, поплескати по щоках.

При пошкодженні шкіри - накласти стерильну пов'язку, направити потерпілого до лікаря.

Пошкоджену поверхню шкіри навколо опіку треба обробити зеленкою чи рожевим розчином марганцівки.

В КОТ повинна бути аптечка першої лікарської допомоги.

Штучне дихання треба робити безперервно до прибуття лікаря або до відновлення у потерпілого нормального дихання. Далі потерпілого треба відправити на медпункт.

Слід пам'ятати, що штучне дихання треба застосовувати не лише тоді, коли потерпілий виявляє ознаки життя, а й тоді, коли він не виявляє їх зовсім. Треба пам'ятати, що уявна смерть при ураженні електричним струмом у більшості випадків є лише глибокою непритомністю.

Перша допомога буде справді корисною для потерпілого при виконанні таких правил:

1. Подавати допомогу тільки в нещасних випадках при хворобливому
   стані, що загрожує життю, а не займатися лікуванням хворого.
2. З'ясовуючи характер ушкоджень, не доторкатися до ушкоджених
   частин тіла, не обмацувати їх, а обмежитись лише розпитуванням,
   оглядом.
3. Якщо неможливо визначити характер ушкодження, слід вважати
   його найтяжчим.
4. Піклуватися не тільки про те, щоб допомогти потерпілому, а й про
   те, щоб не пошкодити йому; вибирати заходи допомоги безболісні,
   безпечні.
5. Вживати тільки найнеобхідніших заходів.
6. Твердо пам'ятати, що перша допомога не може замінити допомогу
   лікаря.

 

Розробив______________________________________

 

Погодив________________________________________