Тернопільська  загальноосвітня школа

I-III  ступенів  №23

 

                                                  „ЗАТВЕРДЖУЮ”

                                                                 Директор ТЗОШ I-III ст.№ 23

                                                                _____________РУСЛАНА Козбур

                                                             Наказ№           «01»вересня 2023р

 

                                            ІНСТРУКЦІЯ

                                   З ОХОРОНИ ПРАЦІ №71

      Під час експлуатації переносних бензинових

            та дизельних генераторів електроенергії

 

1. Загальні положення

1.1 Дія Інструкції поширюється на працівників Тернопільської ЗОШ І-ІІІ ст.№23, які експлуатують та обслуговують пересувний бензиновий чи дизельний  генератор електроенергії (далі— генератор), і є обов’язковою для виконання.

1.2.Інструкція розроблена відповідно до Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.1998 № 9; Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 № 15; і з урахуванням вимог

Правил охорони праці під час роботи з інструментом та пристроями, затверджених наказом

Міненерговугілля від 19.12.2013 № 966 та Правил безпечної експлуатації електроустановок

споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 09.01.1998 № 4.

1.3. До експлуатації генератора допускають осіб не молодше 18 років, які:

• пройшли:

• медогляд

• вступний, первинний (повторний) інструктаж з питань охорони праці на робочому місці, з експлуатації та обслуговування генератора;

• протипожежний інструктаж на робочому місці та вміють користуватися первинними засобами пожежогасіння;

• навчання та перевірку знань з питань охорони праці;

• вміють надавати першу домедичну допомогу потерпілим від електричного струму та при інших нещасних випадках.

1.4. Працівник, навчений та атестований згідно з даною інструкцією, несе дисциплінарну, адміністративну, матеріальну та кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством України.

1.5. Працівник зобов’язаний

• знати:

• правила внутрішнього трудового розпорядку, які діють на підприємстві;

• виробничі інструкції, інструкції та вимоги безпеки за видами робіт, що необхідні для виконання професійних обов’язків;

• раціональну організацію праці на робочому місці;

• безпечні методи праці;

• телефони для виклику пожежної частини (101), поліції (102), швидкої допомоги (103);

• розташування пожежного устаткування;

• вміти:

• надавати домедичну допомогу потерпілим від нещасних випадків;

• користуватися первинними засобами пожежогасіння;

• використовувати за призначенням інструменти, устаткування, спецодяг та засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) відповідно до характеру і умов праці;

• не виконувати вказівок, які суперечать правилам охорони праці та пожежної безпеки;

• не допускати в робочу зону сторонніх осіб та не відволікатися від роботи;

• виконувати тільки ту роботу, яку йому доручив керівник.

1.6. Працівника забезпечують спецодягом та ЗІЗ згідно з нормами чинного законодавства.

1.7. Працівник повинен знати:

• основні види інструментів, що застосовуються під час роботи;

• норми перенесення важких речей вручну;

• строки випробування захисних засобів та пристосувань, правила експлуатації, догляду і користування ними;

• місцезнаходження засобів надання домедичної допомоги, основних і запасниx виходів, шляхи евакуації у випадку аварійної ситуації;

• способи звільнення потерпілого від ураження електричним струмом.

1.8. На всіх стадіях робіт працівник має враховувати можливість дії небезпечних  факторів, виникнення небезпечних ситуацій і небезпечних випадків.

1.8.1. Механічні види небезпеки, спричинені:

1) падінням, зіткненням, перекиданням обладнання внаслідок:

• недостатньої стійкості;

• неконтрольованої амплітуди руху механізмів і складових частин обладнання;

• несподіваного або непередбаченого руху обладнання;

2) недостатньою механічною міцністю складових частин і деталей;

3) невідповідними умовами для встановлення, монтажу, демонтажу, налагодження, випробування, експлуатації, технічного обслуговування, ремонту, реконструкції і модернізації;

4) дією вантажу на працівників — нанесення удару вантажем або противагою.

1.8.2. Механічні види небезпеки, пов’язані зі складовими частинами обладнання, з вантажами, що переміщуються, і зумовлені, наприклад:

1) формою — гострі крайки, ріжучі елементи, гострокінцеві частини тощо);

2) місцем установлення;

3) масою та стійкістю — потенційна енергія частин, що можуть бути зрушені під дією

4) масою та швидкістю — кінетична енергія частин під час контрольованого чи неконтрольованого рухів;

5) пришвидшенням;

6) недостатньою механічною міцністю, що може призвести до небезпечних поломок чи руйнувань;

7) накопиченням енергії усередині обладнання — у пружних елементах, у рідинах, газах, що перебувають під тиском, в умовах вакууму;

8) порушенням безпечних відстаней:

• здавлювання;

• поріз;

• розтинання чи відсікання;

• намотування, утягування чи захоплення частин одягу, кінцівок тощо;

• удар;

• укол або проколювання;

• розбризкування рідини під високим тиском;

• утрата стійкості елементів;

• ковзання, спотикання або падіння (на обладнанні чи з обладнання) працівників.

1.8.3. Електричні види небезпеки, що можуть призвести до травм або смерті від ураження електричним струмом, електрошоку чи опіків, а також до того, що внаслідок несподіваного електричного удару працівник упаде чи упустить інструмент, речі, матеріали тощо з причини:

1) контакту працівників із частинами, що зазвичай перебувають під напругою — прямий контакт;

2) контакту працівників із частинами, що перебувають під напругою через несправність — непрямий контакт;

3) наближення працівників до частин, що перебувають під високою напругою;

4) непридатності ізоляції для передбачених умов використання;

5) електростатичних процесів, наприклад контакту працівників з електрично зарядженими частинами;

6) нехтування ЗІЗ або використання діелектричних засобів захисту, у яких минув термін придатності;

7) робота з несправним інструментом, пристосуваннями або апаратами;

8) зберігання інструменту з порушенням вимог технічних умов і стандартів;

9) удар блискавки.

1.8.4. Термічні види небезпеки, що призводять до опіків, обмороження та інших травм, спричинених:

1) контактом працівників з предметами або матеріалами з дуже високою або низькою температурою;

2) полум’ям або вибухом;

3) термічного випромінювання від джерел тепла;

4) роботою в гарячому або холодному виробничому середовищі;

5) розбризкуванням розплавлених речовин, хімічних процесів під час коротких замикань, перевантажень тощо.

1.8.5. Небезпека, спричинена шумом, може призвести:

1) до тривалого порушення гостроти слуху;

2) дзвону у вухах;

3) утоми, стресу тощо;

4) інших наслідків, зокрема до порушень рівноваги, послаблення уваги тощо;

5) перешкоди мовним комунікаціям, акустичним сигналам тощо.

Небезпека, спричинена вібрацією, може призвести до значних порушень здоров’я: розлад судинної та нервової систем, порушення кровообігу, хвороби суглобів тощо.

1.8.6. Небезпека, спричинена матеріалами, речовинами та їхніми компонентами, що їх

використовує або виділяє обладнання, яке працює, внаслідок:

1) вдихання, заковтування шкідливих для здоров’я рідин, газів, аерозолів, парів і пилу, а також їхнього контакту зі шкірою, очима і слизовою оболонкою, проникнення через шкіряний покрив;

2) вогне- і вибухонебезпечності.

1.8.7. Небезпека, спричинена нехтуванням ергономічних вимог і принципів:

1) незручна робоча поза або надмірне чи повторюване фізичне навантаження на організм працівника;

2) нехтування ЗІЗ;

3) недостатнє місцеве освітлення;

4) розумове перевантаження, стрес тощо, що виникають під час робочого процесу, процесу контролю за роботою обладнання або технічного обслуговування в межах їх використання за призначенням;

5) помилки, неправильне поводження працівника;

6) незручна конструкція, розміщення або маркування елементів керування;

7) незручна конструкція або розміщення приладів контролю.

1.8.8. Небезпека, спричинена несподіваним пуском, перевищенням швидкості тощо,

внаслідок:

1) виходу з ладу або порушення в роботі системи керування;

2) припинення подавання енергії і відновлення енергопостачання після перерви;

3) зовнішнього впливу на електрообладнання;

4) інших зовнішніх впливів — сила ваги, вітер тощо;

5) помилки в програмному забезпеченні;

6) помилки оператора обладнання через недостатню відповідність обладнання здібностям і навичкам оператора.

1.8.9. Небезпека, спричинена помилками (дефектами) під час складання або монтажу обладнання.

1.8.10. Небезпека, спричинена поломками під час роботи, внаслідок утомного руйнування, неприпустимої величини деформації, критичного спрацювання, корозії.

1.8.11. Небезпека, пов’язана з робочим місцем:

1) падіння з висоти;

2) викидання газів або брак кисню на робочому місці;

3) пожежа (займистість речовин, нестача засобів пожежогасіння);

4) недостатній огляд з робочого місця;

5) невідповідне освітлення;

6) незручне місце для роботи.

1.8.12. Небезпека, пов’язана із системою керування:

1) неправильне розміщення органів керування;

2) неправильна конструкція органів керування та неправильний режим їх роботи.

1.8.13. Небезпека, пов’язана:

1) з джерелами та передаванням енергії;

2) двигуном та акумулятором;

3) передаванням енергії між складовими частинами обладнання;

4) з’єднаннями та буксируванням.

1.8.14. Небезпека, пов’язана з третіми особами:

1) несанкціонований запуск або експлуатація;

2) відсутність або невідповідність візуальних чи звукових попереджувальних сигналів.

1.8.15. Небезпека, пов’язана з несприятливими природними чинниками:

1) вітрове навантаження;

2) снігове навантаження;

3) ожеледиця, зледеніння;

4) сейсмічне навантаження;

5) грозові електричні розряди;

6) повені.

1.9. Ризики від впливу основних видів небезпеки, що можуть статися за нормальних умов праці й у разі їх порушення, і які становлять загрозу працівникам, потрібно унеможливити або звести до мінімуму. Для цього вживати запобіжних заходів, спрямованих на зменшення прогнозованих небезпек і дотримання вимог безпеки під час робіт.

 

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Одягти спецодяг і спецвзуття, підготувати необхідні ЗІЗ. Спецодяг і спецвзуття повинні бути справними та відповідати зросту й розміру працівника. Одяг вибирати з урахуванням кліматичних і метеорологічних умов.

2.2. Заборонено приступати до роботи без ЗІЗ або якщо закінчився термін їх придатності до експлуатації.

2.3. Заборонено працювати в одязі, просоченому пально-мастильними матеріалами.

2.4. Перевірити наявність необхідного інструменту, попереджувальних плакатів, вимірювальних приладів.

2.5. Перевірити стан робочого місця, переконатися в наявності та справності захисних засобів — заземлення усієї діючої установки.

2.6.Перевірити наявність і стан засобів пожежогасіння на робочому місці.

2.7.Переконатися, щоб підходи до робочого місця не були захаращені.

2.8.Перед вмиканням генератора в мережу переконатися у справності електричного шнура, вилки та розетки, комутаційних пристроїв, сигналізації та блокувань, освітлювальних приладів та електропроводки.

2.9.Якщо є несправності або ознаки порушення вимог охороні праці, які неможливо самостійно усунути, повідомити про це керівнику.

2.10. Не приступати до роботи на несправному обладнанні, поки не будуть усунені виявлені порушення.

2.11. Не експлуатувати генератор під час дощу або в екстремальних кліматичних умовах.

2.12. Переміщувати генератор повинні дві особи.

2.13. Пересувний генератор встановлювати на сухому й рівному, очищеному від

сміття та паливних матеріалів майданчику.

Не встановлювати пересувний генератор на болотистому ґрунті або в місцях скупчення дощових вод.

2.14. Встановлювати генератор необхідно так, щоб радіатор був обернений назустріч природному потоку повітря.

2.15. Заборонено встановлювати пересувні генератори в зоні дії баштового крана.

2.16. Підготовка генератора до роботи у виключеному стані:

• перевірити рівень мастила в картері двигуна, води в радіаторі, палива в баку.

Рівень мастила й пального визначати тільки щупом або мірною лінійкою.

Заборонено замірювати рівень палива й мастила випадковими предметами;

• перевірити справність заземлення основних металевих частин — розподільних щитів, кабельних муфт тощо.

2.17. Захисні кришки, ковпаки надіти й щільно закріпити.

2.18. Перед пуском електрогенератора:

• перевірити центрування двигуна й генератора відповідно до інструкції з експлуатації;

• перевірити правильність положення рукояток і кнопок управління;

• візуально перевірити ізоляцію електричного кабелю;

• підключити електричний кабель до генератора і споживача;

• заправити паливний бак об’ємом 4 літра бензином А-92;

• відкрити вентиль подачі бензину в карбюратор;

• відкрити дросельну заслінку карбюратора;

• для запуску двигуна різким рухом руки потягнути шнур запуску маховика на себе. Повторювати до повного запуску генератора;

• через 15 секунд після запуску двигуна повернути дросельну заслінку карбюратора в первинне положення;

• перевірити елементи і з’єднувальні системи випуску відпрацьованих газів.

Вони повинні бути у справному стані. Відпрацьовані гази повинні виходити в повітря і не попадати в приміщення.

2.19. Якщо протягом першої хвилини роботи двигуна манометр не покаже тиску мастила 2—3 атм, негайно зупинити двигун і перевірити систему змащення;

2.20. У разі виявлення несправності генератора сповістити керівника та не приступати до роботи, поки не усунуть виявлені порушення.

 

3. Вимоги безпеки під час роботи

 

3.1. Виконувати вимоги безпеки згідно з інструкції з експлуатації обладнання.

3.2.Бути уважним та не відволікатися. Не допускати до обладнання сторонніх осіб.

3.3. При огляді електрогенератора дозволяється користуватись переносним електричним світильником напругою 42 В.

3.4. Заборонено працювати у хворобливому стані, у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння.

3.5. Під час робіт на електрогенераторах необхідно мати вуглекислотні та порошкові вогнегасники.

3.6. Заборонено розігрівати двигун відкритим вогнем.

3.7.Обтиральні матеріали, просочені пальним і мастилом, зберігати в металевому ящику з кришкою.

3.8. Не вмикати генератор всередині приміщення, навіть якщо двері та вікна відкриті. Вмикати й використовувати генератор тільки поза будівлею. Пам’ятати, що відпрацьовані гази отруйні та можуть призвести до раптового погіршення самопочуття.

3.9. Заправляти установку паливом, мастилом і водою при повній зупинці двигуна.

3.10. Якщо під час заправлення на частини установки потрапили краплини палива, мастила чи води, насухо витерти ці місця. Не допускати підтікання палива й мастила.

3.11. Робота двигуна без води або з недостатньою її кількістю заборонена.

3.12. Доливати холодну воду в радіатор перегрітого двигуна, а також залишати двигун на тривалий строк заправленим водою за температури нижче ніж 0 °С заборонено.

3.13.Не встановлювати агрегат в безпосередній близькості від горючих матеріалів.!

3.14. При роботі з паливом суворо дотримувати правил протипожежної безпеки.

3.15. Заборонено заправляти бензином паливний бак при двигуні, що працює. Не виливати бензин на землю. При заливанні використовувати лійку.

3.16. Заправляти двигун паливом тільки в добре освітленому місці, в умовах хорошої вентиляції, при цьому двигун потрібно зупинити.

3.17. Під час заправлення, а також у місцях, де зберігається паливо, палити заборонено.

Не допускати появи відкритого полум’я або іскор.

3.18. Слідкувати, щоб під час заправлення паливо не проливалося. Пари бензину або пролите пальне можуть спалахнути. Якщо паливо пролито, перед пуском двигуна переконатися, що ділянка повністю висохла, а пари бензину повністю випарувалися.

3.19. Обладнання генератора, кабелі, муфти захищати від вологи та не допускати попадання на електроарматуру снігу, води, пилу.

3.20. Робота двигуна з несправним манометром заборонена.

3.21. Температура генератора й підшипників редуктора не повинна перевищувати 80 °С.

3.22. Заборонено проводити ремонтні роботи під час роботи генератора.

3.23.На апаратурі використовується напруга 230V, що є небезпечною для життя людини. Доступ до електричних компонентів дозволений тільки кваліфікованим фахівцям, які пройшли навчання та перевірку знань з питань електробезпеки. Несанкціоновані роботи в розподільній коробці заборонені.

3.24. При живленні стаціонарних електроприймачів від пересувних генераторів заходи безпеки повинні відповідати захисним заходам, вжитим у мережах стаціонарних електроприймачів.

3.25. При живленні електроприймачів пересувних установок від пересувних електрогенераторів із глухо заземленою нейтраллю виконувати такі заходи безпеки: занулення, занулення в поєднанні з повторним заземленням, захисне відключення або занулення в поєднанні з захисним відключенням.

3.26. Для штучних заземлювачів застосовувати сталь. Штучні заземлювачі не повинні бути пофарбованими.

3.27. При живленні електроприймачів пересувних установок від пересувних автономних джерел з ізольованою нейтраллю як захід безпеки виконувати захисне заземлення в поєднанні з металевим зв’язком корпусів установки й джерела електроенергії або із захисним відключенням. При цьому опір заземлюючого пристрою не повинен перевищувати 10 Ом.

3.28. Автономні пересувні джерела з ізольованою нейтраллю повинні мати пристрій постійного контролю опору ізоляції відносно корпусу джерела електроенергії (землі). Має бути забезпечена можливість перевірки справності пристрою контролю ізоляції та його відключення.

3.29. Заборонено експлуатувати прилад при ненадійному заземленні.

3.30. Під час роботи в темну пору доби генератор повинен бути добре освітленим — не менше ніж 50 лк.

3.31. Не торкатися до гарячих деталей, щоб запобігти опікам.

3.32. Не торкатися генератора мокрими руками, щоб уникнути удару струмом.

3.33. Негайно припинити роботу генератора, якщо виникла хоча б одна з несправностей:

• пошкодження штепсельного з’єднання, кабелю або його захисної трубки;

• пошкодження кришки щіткотримача;

• нечітке спрацьовування вимикача;

• іскріння щіток на колекторі з появою колового вогню на його поверхні;

• витікання мастила з редуктора або вентиляційних каналів;

• витікання палива з паливної системи;

• поява диму або запаху від горіння ізоляції;

• поява незвичайного шуму, стукоту та вібрації;

• поломки або появи тріщин у корпусі, ручці та захисній огорожі.

3.34. Під час виконання робіт забороняється паління, зберігання та вживання їжі безпосередньо на робочому місці.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

 

4.1. Заглушити двигун поворотом важеля вентиля подачі палива.

4.2. Вимкнути розподільні рубильники споживачів, а потім головний рубильник

4.3. Звільнити паливний бак від залишків бензину. Бензин зливати в справну герметичну ємність.

4.4. Змастити частини агрегатів генератора.

4.5. Очистити й обтерти агрегати електрогенератора вологою ганчіркою, а розподільні щити й прилади — чистою і сухою.

4.6. Перевірити рівень мастила в картері двигуна.

4.7. За тривалої зупинки двигуна в зимових умовах злити воду й мастило із системи та баків, залишивши відкритими крани на радіаторі й двигуні.

4.8. Промаслені ганчірки, паперові відходи зібрати в металеву ємність зі щільно закритою кришкою.

4.9. Упорядкувати робоче місце. Прибрати генератор, інструмент, прилади та пристрої у відведене для них місце.

4.10. Генератор та паливо зберігати у спеціальному приміщенні. Паливний бак повинен бути порожнім.

4.11. Повідомити особу, відповідальну за електрогосподарство, або іншу посадову особу про всі несправності та дефекти, помічені під час роботи.

4.12. Зняти спецодяг і ЗІЗ, очистити їх від бруду та віднести у відведене для зберігання місце, переодягнутися.

4.13. Обличчя, руки ретельно вимити з милом або прийняти душ. Мити руки нафтопродуктами заборонено.

 

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

 

5.1. Причинами аварійної ситуації і нещасного випадку під час робіт з експлуатації або ремонту електрогенераторів можуть бути:

• отруєння парами пально-мастильних матеріалів;

• ураження електричним струмом;

• опіки внаслідок спалаху мастильних матеріалів;

• забиті місця, переломи та розтрощення кісток внаслідок попадання кінцівок або спецодягу в рухомі частини електрогенератора.

5.2. Якщо виникла аварійна ситуація:

• припинити роботу;

• вжити заходів щодо евакуації працівників із зони аварійної ситуації;

• огородити небезпечну зону, не допускати до неї сторонніх осіб;

• повідомити про те, що сталося, керівнику робіт;

• надати домедичну допомогу потерпілим внаслідок аварії.

5.3. Вимкнути напругу перед тим, як гасити проводи чи електрокабель, які горять.

5.4. Заборонено гасити пально-мастильні матеріали, які горять, водою. Для цієї мети застосовувати порошкові вогнегасники, пісок, землю та кошму.

5.5. Домедична допомога потерпілим.

5.5.1. Припинити дію на організм факторів, що спричинили нещасний випадок і які загрожують здоров’ю чи життю потерпілого:

• звільнити від дії електричного струму;

• винести із зони, де з’явилася пара токсичних речовин,

• загасити одяг, що спалахнув;

• зняти одяг і взуття, на які попала кислота, припій, гарячий бітум або інший матеріал.

5.5.2. Визначити характер і важкість травми, найбільшу загрозу для життя потерпілого, послідовність заходів щодо його рятування.

5.5.3. Ужити необхідних заходів щодо рятування потерпілого в порядку

      • відновити прохідність дихальних шляхів;

• провести штучне дихання, зовнішній масаж серця;

• зупинити кровотечу, накласти пов’язку тощо.

5.5.4. Викликати швидку допомогу або доправити потерпілого до найближчого медичного закладу. Підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичної допомоги.

5.6. Зберегти обстановку на місці аварії, якщо це не загрожує життю i здоров’ю працівників.

5.7. Виконувати всі вказівки керівника щодо усунення аварійної ситуації.

 

 

 

Директор школи                                                                 Р.А.Козбур.

 

 

 

 

Тернопільська  загальноосвітня школа

I-III  ступенів  №23

 

                                                  „ЗАТВЕРДЖУЮ”

                                                                 Директор ТЗОШ I-III ст.№ 23

                                                                _____________РУСЛАНА Козбур

                                                             Наказ№           «01»вересня 2023р

 

                        

Інструкція № 72

з електробезпеки

для працівників Тернопільської ЗОШ І-ІІІст.№23

 

1. Загальні вимоги з електробезпеки :

1.1. Дія інструкції поширюється:

- на всіх працівників , прийнятих на роботу (постійно чи тимчасово) в Тернопільську ЗОШ №23;

- на працівників, які проходять трудове або професійне навчання

1.2. Всім необхідно постійно пам’ятати, що електричний струм приховує в собі певну небезпеку, якщо ним невміло користуватися.

1.3. Електричний струм небезпечний тим, що його дія на організм людини може викликати порушення серцевої діяльності, зупинку дихання, шоковий стан, опіки, а нерідко закінчується смертю.Внаслідок цього користування електричним струмом вимагає особливої уваги та обережності від людини.

1.4. Ураження електричним струмом суттєво відрізняється від інших травм.

При ураженні електричним струмом розрізнюють: електричні удари, коли струмом уражається весь організм, і електротравми, коли отримують місцеві зовнішні та внутрішні ураження тіла – опіки.

- при електричному ударі, коли струм проходить через тіло людини, у більшості випадків спочатку порушується дихання, а серце продовжує працювати з порушенням свого ритму, після чого може статися його зупинка, а потім і смерть.

- електричні опіки тіла можуть бути отримані, як при проходженні електричного струму через тіло людини, так і від іскор вольтової дуги при різноманітних умовах короткого замикання, наприклад при зміні зіпсованих електрозапобіжників, при випадковому замиканні різних електричних фаз металевими предметами або несправної ізоляції живлячих дротів і інші. При цьому опік може виявлятися почервонінням шкіри та утворенні на ній пухирів, а іноді може викликати глибоке порушення тканин і навіть обвуглення кісток.

 

2. Вимоги безпеки під час роботи:

2.1. Щоб уникнути ураження електричним струмом при користуванні побутовими та промисловими електроприладами (далі електроспоживач: холодильники, телевізори, комп’ютери, обігрівачі, кондиціонери, праски, електропідігрівачі води та ін.) слід дотримуватися правил:

- користуватися електроспоживачами, як правило, шнури живлення яких мають трьох полосну вилку з попереджуючим включенням заземлюючого (занулюючого) дроту;

- не вмикати в електромережу електроспоживачі, шнури живлення яких мають пошкоджену ізоляцію;

- не вмикати в електромережу електроспоживачі, які мають пошкоджені або ненадійно з’єднані з електродротом живлення, вилками, розетками та подовжувачами;

- не вмикати електроспоживачі в розетки, які не мають захисних, направляючих вилку, кришок;

- не користуватися пошкодженими розетками, відголужувальними та з’єднувальними коробками, вимикачами та іншою електроарматурою, а також електролампами, скло яких має сліди затемнення або випинання;

- не користуватися саморобними подовжувачами, що пред’являються до переносних електропроводок;

- не застосовувати для опалення приміщень нестандартного (саморобного) електронагрівального обладнання або ламп розжарювання;

- при користуванні електроспоживачами, які мають окремий, самостійний дріт заземлення, перед включенням його в електромережу, перевірити наявність та надійність приєднаного заземлюючого електродроту до відповідних клем;

- при можливості уникати доторкання руками до металевих частин електроспоживачів увімкнених в електромережу;

- не доторкатися руками до обірваних та оголених дротів електромережі, електроспоживачів;

- не замінювати самостійно зіпсовані електрозапобіжники, електролампи, не проводити ремонт електроспоживачів, електромережі;

- при прибиранні пилу з електроспоживачів, митті холодильників, підлоги обов’язково вимикати їх від електромережі;

- не залишати без догляду працюючі електроспоживачі;

- по закінченні робочого дня вимкнути вимикач на електроспоживачі та від’єднати дріт живлення від розетки електромережі. При цьому слід пам’ятати, що від’єднуючи вилку електроспоживача від розетки її слід тримати за корпус, а не смикати за дріт живлення, бо можна висмикнути один з дротів і потрапити під дію електричного струму.

 

3. Порядок дій при ураженні електричним  струмом :

3.1. При ураженні електричним струмом слід негайно звільнити потерпілого від його дії шляхом вимкнення електричного струму або відривання його від джерела струму тримаючись за одяг потерпілого, якщо він сухий, чи ставши на гумову ковдру, суху дошку, картон, фанеру, брезент.

3.2. Якщо потерпілий опинився в стані непритомності, слід забезпечити йому приплив свіжого повітря, розстібнути тісний одяг, дати нюхати нашатирний спирт, обприскати водою, розтирати і зігрівати тіло.

3.3. Негайно викликати швидку медичну допомогу за тел.103.

3.4. При рідкому та судорожному вдиханні потерпілого, слід робити йому штучне дихання. Штучне дихання – це лікарський засіб, метою якого є відновлення природного дихання потерпілого.

3.5. Засіб штучного дихання являє собою механічний, ритмічний вплив на грудну клітину та дихальні м’язи потерпілого. При цьому створюється газообмін у легенях і поступово може відновитися природне дихання.

3.6.Допомогу потерпілому повинні надавати дві особи:

- одна з них накладає долоню на нижню третину грудей і створює поштовхи на груди з частковою приблизно 50-ти поштовхів на хвилину. Стискання серця між грудьми та хребтом призводить до виштовхування крові із серця в судини і сприяє відновленню кровоточу.

- друга надає допомогу, щільно притуливши свої губи до роту потерпілого і вдуває в його легені повітря. При цьому грудна клітина розширюється і утворюється пасивний вдих. Коли особа, яка надає допомогу відсторонюється, грудна клітина потерпілого спадає і в нього утворюється пасивний видих.

- надавати таку допомогу потерпілому необхідно до прибуття кваліфікованої медичної допомоги.

При отриманні потерпілим опіків, не торкатися руками обпечених місць, обережно накласти на пошкоджені місця стерильну пов’язку і відвести потерпілого до медичного закладу.

 

Розробив ______________________

 

Погодив______________________

 

 

 

 Тернопільська  загальноосвітня школа

I-III  ступенів  №23

 

                                                  „ЗАТВЕРДЖУЮ”

                                                                 Директор ТЗОШ I-III ст.№ 23

                                                                _____________РУСЛАНА Козбур

                                                             Наказ№           «01»вересня 2023р

 

 

 

ІНСТРУКЦІЯ №73

щодо виконання   вимог   техногенної   безпеки   та   порядку   дій   працівників Тернопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст..№23 Тернопільської міської ради  в разі виникнення аварійної ситуації (аварії).

 

1. Загальні вимоги безпеки праці.

Інструкція розроблена згідно з Кодексом цивільного захисту України і Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту в установах, організаціях, навчальних закладах та на небезпечних територіях.

Ця Інструкція обумовлює дії керівного складу, працівників та відвідувачів у випадку виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, встановлює основні вимоги у галузі цивільного захисту та техногенної безпеки.

Інструкція є обов'язковою для вивчення та виконання всіма працівниками Тернопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст..№23 Тернопільської міської ради   .

Усі працівники при прийнятті на роботу і за місцем роботи повинні проходити інструктаж з питань цивільного захисту та техногенної безпеки про що у журналі реєстрації вступного інструктажу з питань техногенної безпеки робляться відповідні записи.

2.Характеристика можливої обстановки в Тернопільській загальноосвітній школі І-ІІІ ст..№23 Тернопільської міської ради   при виникненні аварійної ситуації (аварії).

У приміщеннях Тернопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст..№23 Тернопільської міської ради   ймовірне травмування людей та руйнування будівельних конструкцій, викликане пожежами та іншими факторами внаслідок порушення правил експлуатації будівель з масовим перебуванням людей.

3.Порядок оповіщення працівників (вихованців) Тернопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст..№23 Тернопільської міської ради   про загрозу виникнення аварійних ситуацій (аварій).

Оповіщення працівників (вихованців) закладу щодо аварійної ситуації (аварії) проводиться відповідно до завчасно розробленої схеми.

Кожний працівник закладу повинен знати, як діяти за сигналом «Увага всім!» та вміти правильно діяти в умовах загрози та виникнення аварійної ситуації (аварії).

4.Основні заходи захисту Тернопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст..№23 Тернопільської міської ради   в надзвичайних ситуаціях і умови їх використання.

Для захисту життя і здоров'я працівників (вихованців) у надзвичайних ситуаціях необхідно використовувати наступні основні заходи цивільного захисту:

-укриття людей в пристосованих для потреб захисту приміщеннях виробничих, громадських і житлових будинків, а також у спеціальних захисних спорудах;

-евакуація працівників (вихованців) із зон можливих надзвичайних ситуацій;

-використання засобів індивідуального захисту органів дихання і шкіряних покривів;

-проведення заходів медичного захисту;

-проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт в зонах надзвичайних ситуацій.

5.Рекомендації    щодо    дій    працівників (вихованців)    у    надзвичайних ситуаціях:

5.1.Дії при виникненні пожежі.

При виникненні пожежі слід викликати пожежно-рятувальну службу за номером 101!

При пожежі слід запобігти паніці. Необхідно остерігатися високої температури, задимленості, обвалу конструкцій будинків та споруд, вибухів технологічного обладнання і приладів.

Входячи в будь-яке приміщення необхідно запам'ятовувати свій шлях, звертаючи увагу на розташування основних та запасних виходів.

При виникненні пожежі необхідно зорієнтуватися щодо наявної небезпеки й звідки вона надходить.

У початковій стадії розвитку пожежі необхідно використовувати всі наявні засоби пожежогасіння (вогнегасники, пожежні крани, покривала, пісок, вода, тощо). Необхідно пам'ятати, що електроприлади не можна гасити водою. Попередньо треба відключити напругу. Якщо вогонь отримав поширення, потрібно терміново залишити приміщення (евакуюватися). Евакуацію необхідно проводити в сторону протилежну пожежі, по не задимленій сходовій клітці до виходу. Спускатися треба по одному, підстраховуючи одне одного. Подібний самопорятунок пов'язаний з ризиком для життя й припустимий лише тоді, коли не має іншого виходу. Не можна стрибати з вікон (з балконів) верхніх поверхів будинків.

5.2.Дії при виникненні завалів внаслідок землетрусу:

• необхідно запам'ятати, що головне захиститися від уламків скла, важких предметів у будинках;
• діяти необхідно негайно, як тільки стануть відчутними коливання грунту або споруди;  при цьому зберігати абсолютний спокій і уникати паніки. При перебуванні на першому поверсі потрібно негайно залишати будинок, на другому і вище - слід зайняти безпечне місце всередині приміщення;

• під час землетрусу 2-5 метрова зона навколо будинків стає вкрай небезпечною. Зверху можуть сипатися уламки черепиці, цегли, обірвані дроти, тощо;
• ні в якому разі не можна вибігати на балкон, якщо з нього не можна стрибнути на землю;
• не створювати штовханину біля дверей;
• при перебуванні поза приміщеннями необхідно вийти на відкритий простір, подалі від будівель та ліній електромереж.

5.2.1.По закінченню землетрусу необхідно виконати наступні дії:

• надати медичну допомогу потерпілим і вивільнити людей, які опинилися у невеликих завалах;
• перевірити водогін, газ, електромережу. Якщо є ушкодження, вимкнути відповідну лінію. Витікання газу перевіряють тільки за запахом. За його наявності слід відчинити вікна, двері та негайно залишити приміщення, повідомивши службу газу за номером 104!

5.3.Дії при розливі ртуті:

• зберігати спокій, уникати паніки;
• вивести з приміщення всіх людей;
• відчинити навстіж усі вікна;

-  ізолювати максимально забруднене приміщення, щільно зачинити всі
двері;

-          негайно викликати фахівців через пожежно-рятувальну службу за номером
101!

5.4.Дії при загрозі ураження небезпечною хімічною речовиною:

• провести оповіщення персоналу закладу;
• вимкнути вентиляційні установки та кондиціонери, зачинити вікна, двері квартирки, провести герметизацію приміщення;
• вжити заходів для видачі засобів індивідуального захисту;

-           при  отриманні   команди  залишити  заражену  територію, рухаючись  в
напрямку перпендикулярному напрямку вітру.

5.5.Дії при загрозі радіоактивного забруднення території закладу.

Усі   працівники   повинні   уважно   слідкувати   за   повідомленням   органів Державної служби України з надзвичайних ситуацій, яке передається за

допомогою радіо і телебачення після попереджувального сигналу «Увага всім!».

6.Само-і взаємодопомога при ураженнях і травмах.

Для надання допомоги при ураженнях і травмах необхідно викликати карету швидкої допомоги за телефоном 103!

Необхідно знати місце близько розташованої аптеки та медичного закладу.

До прибуття карети швидкої допомоги для надання допомоги потерпілій людині можна використовувати наступні прийоми - для зупинки кровотечі необхідно притиснути пальцями артерію до кістки вище рани, потім поверх одягу (або підклавши м'яку підкладку вище рани і ближче до неї) закладіть скрутень або закрутку. Не закривайте скрутень бинтом. Час накладання скрутня (закрутки) укажіть в записці, яку треба закріпити на пов'язці або іншому видному місці; перев'язати рану за допомогою перев'язувального пакету, бинта або інших засобів. Пов'язка захистить рану від додаткових травм, забруднення і зараження; накласти шину при травматичних пошкодженнях кісток і суглобів для забезпечення їх нерухомості. Шину (палицю, смужку фанери і т.д.) прибинтуйте так, щоб вона захопила два суміжних суглоби вище і нижче місця перелому. При накладанні шини, зламаній кінцівці надайте найбільш вигідне положення, а при вивихах зафіксуйте той стан, при якому кінцівка опинилася після травми. В місцях виступів кісток між тілом і шиною підкладіть прокладки з м'якої тканини. Якщо немає шини, пошкоджену ногу прибинтуйте до здорової, а руку до тулуба.

При наданні першої допомоги потерпілому необхідно терміново вжити заходи, щоб припинити дію шкідливого фактору.

При опіках скиньте з потерпілого одяг, що горить, погасіть вогонь водою або щільною тканиною. Добре вимийте водою шкіру і очі при попаданні на них кислот, лугів та інших агресивних рідин. На обпалену ділянку тіла накладіть пов'язку. Не можна віддирати від обпалених ділянок шкіри залишки одягу, що поприлипали до тіла, розкривати пухирі; при обмороженні доставте потерпілого в приміщення, дайте йому теплого пиття, розітріть спиртом і обережно промасажуйте м'язи чисто вимитими руками. Бажано помістити потерпілого у ванну з температурою води 25-35 *С. Неможна розтирати снігом обморожені місця.

При ураженні електричним струмом не торкайтесь ураженого, так як він знаходиться під напругою і є провідником струму. Вимкніть головний вимикач, при неможливості цього зробити, відкиньте провід від потерпілого за допомогою сухої палиці або іншого предмету, що не проводить струм.

При нещасному випадку на воді, витягнути з води, очистити йому порожнину рота від сторонніх предметів, видалити воду із шляхів дихання, покласти потерпілого на зігнуте коліно, голова повинна бути опущена донизу, декілька раз сильно надавити на спину.

У випадку зупинки дихання і серця негайно приступити до проведення штучного дихання методом «із рота в рот» і непрямого масажу серця. Для проведення штучного дихання покладіть потерпілого на спину, голову максимально відхилити назад, підкласти йому під лопатки валик з одягу, висуньте нижню щелепу вперед і натискаючи на підборіддя, розкрийте рот потерпілому; на відкритий рот покладіть пов'язку або носову хусточку; затисніть потерпілому ніс, зробіть глибокий вдих, щільно приставте свої губи до губ потерпілого і видихніть йому весь об'єм повітря в легені. Повітря вдувати 2-3 рази за хвилину та проводити 30 натискань на грудну клітину в області серця до відновлення природного дихання. При правильному проведенні штучного дихання грудна клітка потерпілого піднімається. Для проведення непрямого масажу серця потерпілого покладіть на спину на тверде ложе, встаньте з лівої сторони від нього і покладіть долоні рук одна на іншу на нижню частину грудної клітки. Різкими рухами подібними на поштовхи надавлюйте на грудну клітку 100-120 разів за хвилину. Грудна клітина повинна зміщатися за напрямком до хребта на 4-5 см. При одночасному проведені штучного дихання і непрямого масажу серця чергуйте 30 надавлювань на грудну клітку з 2-3 вдуванням повітря в легені. Після відновлення дихання і серцевої діяльності потерпілого тепло накрийте, напоїть чаєм і направте в лікувальний заклад.

7.Обов'язки директора Тернопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст..№23 Тернопільської міської

1.Знати сигнали оповіщення цивільного захисту, після отримання інформації про виникнення надзвичайної ситуації вжити заходів для проведення оповіщення своїх працівників.

2.Довести до працівників інформацію про обставини, що склалися.

3.Вжити заходів щодо попередження паніки серед працівників (вихованців).

4.У разі загрози життю працівників негайно організувати їх рятування (евакуацію), вивести за межі небезпечної зони всіх працівників, які не беруть участь у ліквідації надзвичайної ситуації.

5.Забезпечити дотримання техніки безпеки працівниками, які беруть участь у ліквідації надзвичайно ситуації.

6.Зупинити робочий процес, вимкнути всю техніку та електроприлади.

7.Організувати зустріч підрозділів аварійно-рятувальних служб, надати їм допомогу у локалізації надзвичайної ситуації.

 

 

 

 

Тернопільська  загальноосвітня школа

I-III  ступенів  №23

 

                                                  „ЗАТВЕРДЖУЮ”

                                                                 Директор ТЗОШ I-III ст.№ 23

                                                                _____________РУСЛАНА Козбур

                                                             Наказ№           «01»вересня 2023р

 

ІНСТРУКЦІЯ

З ОХОРОНИ ПРАЦІ №74

 

ПРИ РОБОТІ В УМОВАХ КАРАНТИНУ

 

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Інструкція з охорони праці при роботі в умовах карантину розроблена на підставі Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої распіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», інших нормативно-правових актів з охорони праці і є нормативним актом в межах навчального закладу.

1.2. Дія інструкції поширюється на весь навчальний заклад

Карантин – адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовують для запобігання поширенню особливо небезпечної інфекційної хвороби (ст. 1 Закону України від 06.04.2000 № 1645-ІІІ «Про захист населення від інфекційних хвороб»). Карантин встановлюють на період, необхідний для ліквідації інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими та умови роботи. Основними принципами профілактики інфекційних хвороб є дотримання працівниками санітарно-гігієнічних та санітарно-протиепідемічних правил і норм.

1.3. Основні ознаки наявності коронавірусу SARS-CoV-2 в організмі людини (мал. 1):

- біль горла при ковтанні, чханні;

- риніт;

- головний біль;

- кашель;

- прояви гіпоксії;

- підвищення температури;

- лихоманка;

- м'язовий біль.