Тернопільська  загальноосвітня школа

I-III  ступенів  №23

                                                  „ЗАТВЕРДЖУЮ”

                                                                 Директор ТЗОШ I-III ст.№ 23

                                                                _____________РУСЛАНА Козбур

                                                                          Наказ№           «01»вересня 2023р

Інструкція№35

 з охорони праці для спеціаліста з охорони праці

1. Загальні положення

1.1. Інструкція з охорони праці для спеціаліста з охорони праці школи розроблена відповідно до Закону України «Про охорону праці» (Постанова ВР України від 14.10.1992 № 2694-XII) в редакції від 20.01.2018 р, на основі «Положення про розробку інструкцій з охорони праці», затвердженого Наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29 січня 1998 року № 9 в редакції від 01 вересня 2017 року.
1.2. Дана інструкція з охорони праці для спеціаліста з охорони праці школи встановлює вимоги охорони праці при виконанні посадових обов'язків спеціаліста з охорони праці загальноосвітнього закладу в усіх навчальних і службових приміщеннях, на робочих місцях.
1.3. До виконання обов'язків фахівця з охорони праці допускаються особи, які мають професійну підготовку, що відповідає займаній посаді, за відсутності медичних протипоказань до допуску до професії, після проходження вступного інструктажу з охорони праці, первинного інструктажу на робочому місці і після навчання і перевірки знань вимог безпеки праці.
1.4. При виконанні працівником обов'язків фахівця з охорони праці можливі дії деяких шкідливих і небезпечних виробничих факторів:

• підвищені рівні електромагнітних випромінювань в процесі роботи з ПК;
• небезпечна напруга в електричному ланцюзі, замикання якого можливо при пошкодженні ізоляції електропроводки, електричних кабелів живлення, з'єднувальних кабелів і ізолюючих корпусів ПК, периферійних пристроїв персонального компьютера, засобів оргтехніки, кондиціонерів і іншого устаткування;
• підвищена або знижена температура повітря на робочому місці;
• підвищена концентрація в повітрі робочої зони шкідливих речовин при роботі з копіювальною технікою;
• недостатня освітленість робочої зони;
• нервово-психічне та емоційне напруження;
• перенапруження зорових аналізаторів при роботі з документами і використання персонального комп'ютера (ноутбука);
• пошкоджені меблі або незручне її розташування;
• падіння предметів, документації з висоти (зі шаф, з полиць);
• ковзання по засміченій обривками паперу або вологій підлозі, внаслідок чого не виключається можливе падіння на підлогу і отримання ударів;
• загоряння і отруєння продуктами горіння;
• інші несприятливі фактори.

1.5. Спеціаліст з охорони праці зобов'язаний:

• виконувати тільки ту роботу, яка відповідає його кваліфікації, передбачену посадовою інструкцією і вказівками директора загальноосвітнього закладу;
• в необхідному обсязі знати і слідувати інструкції по експлуатації засобів обчислювальної техніки і засобів оргтехніки, розташованих на робочому місці, і інших пристроїв, які він використовує в роботі (ксерокс, принтер, ламінатор і т. п.);
• дотримуватися вимог інструкцій з охорони праці та пожежної безпеки, Правил внутрішнього трудового розпорядку установи;
• застосовувати в роботі тільки за прямим призначенням і тільки справні: меблі, пристосування, засоби оргтехніки та інше обладнання робочого місця;
• не допускати знаходження на своєму робочому місці сторонніх предметів, які можуть перешкодити роботі;
• не допускати перебування без виробничої необхідності на своєму робочому місці сторонніх осіб;
• пройти навчання і вміти надавати першу допомогу;
• вміти користуватися первинними засобами пожежогасіння;
• дотримуватися правил особистої гігієни;
• доводити до відома директора загальноосвітнього закладу (при відсутності - іншій посадовій особі) про свої нездужання, погане самопочуття і раптову хворобу.

1.6. Робочий час, встановлені перерви в роботі, час перерви для відпочинку і прийому їжі встановлюються діючими в школі Правилами внутрішнього трудового розпорядку та інструкціями з охорони праці.
1.7. Для виконання роботи на ПК рекомендується використання спеціальних спектральних окулярів.
1.8. Кожен випадок аварії, виробничого травматизму, а також випадки порушення вимог охорони праці повинні бути проаналізовані або розслідувані з метою визначення їх причин і вжиття заходів для їх попередження в подальшому.
1.9. Працівник несе дисциплінарну та матеріальну відповідальність у відповідності зі своїми посадовими інструкціями та чинним законодавством:

• за недотримання встановлених вимог посадових інструкцій та інструкцій з охорони праці, вимог пожежної техніки безпеки і виробничої санітарії, якщо це могло призвести або призвело до нещасного випадку, аварії або пожежі і було завдано збитків школі або окремим особам;
• за порушення Правил внутрішнього трудового розпорядку.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Прибрати з робочого місця сторонні предмети і предмети, які не потрібні для виконання поточної роботи (коробки, сумки, папки, книги і т. п.).
2.2. Упевнитися зовнішнім оглядом у відсутності механічних ушкоджень шнурів електроживлення і корпусів засобів оргтехніки, а також у відсутності механічних пошкоджень електропроводки і інших кабелів, розеток, електровимикачів, світильників, кондиціонерів і іншого електричного обладнання.
2.3. Перевірити, справність і зручність розташування меблів, практичність розміщення обладнання на робочому місці і необхідні для роботи матеріали на робочому столі, чи вільні підходи до робочих місць.
2.4. У разі виявлення пошкоджень та несправностей компьютера, периферійних пристроїв, засобів оргтехніки, меблів, пристосувань, електропроводки і інших кабелів, розеток, електровимикачів, світильників, кондиціонерів і іншого устаткування забороняється включати обладнання, приступати до роботи, необхідно викликати технічний персонал і повідомити про це заступнику директора з адміністративно-господарської частини (завгоспу).
2.5. Перевірити, чи добре освітлено робоче місце; при недостатньому освітленні необхідно організувати місцеве освітлення, при цьому розташувати світильники місцевого освітлення так, щоб при виконанні роботи джерело світла не сліпило очі як самому працюючому, так і оточуючим.
2.6. Провітрити робочий кабінет.

3. Вимоги безпеки під час роботи

3.1. Забезпечувати порядок і чистоту робочого місця, не допускати загромадження його документами.
3.2. Стежити, щоб були вільні проходи до робочих місць, не захаращувати обладнання предметами, які знижують тепловіддачу засобів оргтехніки та іншого обладнання.
3.3. Стежити за справністю засобів оргтехніки та іншого обладнання, дотримуватися правил їх експлуатації та інструкції з охорони праці для призначених видів робіт.
3.4. При довгій відсутності на робочому місці відключати від електромережі засоби оргтехніки та інше обладнання за винятком обладнання, визначеного для цілодобової роботи (апарати факсимільного зв'язку, мережеві сервери і т. д.).
3.5. Бути уважним, не відволікатися і не відволікати інших працівників.
3.6. У разі застрягання листа (стрічки) паперу в пристроях виведення на друк перед витяганням листа (стрічки) зупинити процес і відключити пристрій від електромережі, викликати технічний персонал або довести до відома свого безпосереднього керівника.
3.7. При відключенні засобів оргтехніки та іншого обладнання від електромережі необхідно триматися за вилку штепсельного з'єднувача.
3.8. Не допускати натягування, скручування, перегину і перетискання шнурів електроживлення обладнання, проводів і кабелів, не допускати перебування на них будь-яких предметів і зіткнення їх з нагрітими поверхнями.
3.9. Під час встановлених для фізкультурних вправ перерв в роботі виконувати рекомендовані вправи для очей, шиї, рук, тулуба, ніг.
3.10. Стежити, щоб не було потрапляння вологи на поверхні компьютера, периферійних пристроїв та іншого обладнання. Не дозволяється протирати вологою або мокрою ганчіркою обладнання, що перебуває під електричною напругою (коли вилка штепсельного з'єднувача шнура електроживлення вставлена в електричну розетку).
3.11. Під час роботи не допускається:

• торкатися до рухомих частин засобів оргтехніки та іншого обладнання;
• виконувати роботу при знятих і пошкоджених кожухах засобів оргтехніки та іншого обладнання;
• працювати при поганій освітленості робочого місця;
• торкатися до елементів засобів оргтехніки та іншого обладнання вологими руками;
• розкривати корпуси засобів оргтехніки і іншого електричного обладнання та самостійно виробляти їх ремонт;
• використовувати саморобні електроприлади і електроприлади, які не мають прямого відношення до виконання виробничих обов'язків.

3.12. У разі виявлення в приміщеннях школи порушень вимог безпеки праці, які не можуть бути усунені самостійно, а також у разі виникнення загрози життю або здоров'ю самого працівника або інших працівників повідомити про це директору школи (при відсутності – іншій посадовій особі).

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Відключити від електромережі засоби оргтехніки та інше електрообладнання, за винятком устаткування, яке призначене для цілодобової роботи (апарати факсимільного зв'язку, роутер і т. д.).
4.2. Привести в порядок робоче місце, звертаючи при цьому особливу увагу на його протипожежний стан.
4.3. Здійснити провітрювання робочого кабінету.
4.4. Закрити щільно фрамуги вікон, перекрити воду.
4.5. Перевірити наявність первинних засобів пожежогасіння. При закінченні терміну експлуатації вогнегасника передати його особі, відповідальній за пожежну безпеку в школі, для подальшої перезарядки. Встановити в приміщенні новий вогнегасник.
4.6. Упевнитися в протипожежній безпеці приміщення, вимкнути освітлення і закрити кабінет на ключ.
4.7. Про недоліки, виявлені під час роботи, проінформувати заступника директора з адміністративно-господарської частини.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. При виникненні аварійної ситуації в роботі електрообладнання негайно зупинити робочий процес, відключити від електромережі засоби оргтехніки та інше електрообладнання і повідомити заступнику директора з адміністративно-господарської частини (завгоспу), а в його відсутність - директору школи.
5.2. Під керівництвом заступника директора з адміністративно-господарської роботи взяти участь в ліквідації аварійної ситуації, якщо це не становить небезпеки для здоров'я або життя працівника.
5.3. У разі виникнення порушень в роботі оргтехніки або іншого обладнання (сторонній шум або відчуття дії електричного струму), а також при виникненні порушень у роботі електромережі (наявність запаху гару, миготіння світильників і т.д.) відключити засоби оргтехніки та інше обладнання від електромережі і довести до відома заступника директора з АГЧ.
5.4. У разі виявлення несправностей меблів і пристосувань припинити їх експлуатацію, повідомити заступнику директора з адміністративно-господарської частини.
5.5. При тимчасовій зупинці подачі електроенергії відключити від електромережі засоби оргтехніки та інше електрообладнання.
5.6. При виникненні пожежі необхідно негайно припинити роботу, евакуювати з кабінету людей, відключити електроживлення, викликати пожежну охорону, сповістити директора школи (при відсутності - іншу посадову особу), взяти участь в гасінні пожежі наявними первинними засобами пожежогасіння.
5.7. При травмуванні надати собі першу допомогу або покликати на допомогу, після чого звернутися в медичний пункт загальноосвітнього закладу. При отриманні травми іншою особою - надати потерпілому першу допомогу, транспортувати потерпілого в медкабінет або викликати медичного працівника на місце нещасного випадку, повідомити про даний факт директору (при відсутності - іншій посадовій особі).
5.8. Вжити заходів для збереження обстановки нещасного випадку, якщо це не пов'язано з небезпекою для життя і здоров'я людей. При розслідуванні нещасного випадку повідомити відомі йому обставини того, що сталося.
5.9. При загрозі техногенного характеру діяти відповідно до порядку дій при виникненні і загрозі надзвичайних ситуацій техногенного характеру, який діє в загальноосвітньому закладі.

Інструкцію розробив
____________________________

УЗГОДЖЕНО:

Керівник (спеціаліст)
служби охорони праці закладу

Тернопільська  загальноосвітня школа

I-III  ступенів  №23

                                                  „ЗАТВЕРДЖУЮ”

                                                                 Директор ТЗОШ I-III ст.№ 23

                                                                _____________РУСЛАНА Козбур

                                                                          Наказ№           «01»вересня 2023р

Інструкція №36
з охорони праці для секретаря

1. Загальні положення безпеки і охорони праці для секретаря

1.1. Інструкція з охорони праці для секретаря розроблена відповідно до Закону України «Про охорону праці» (Постанова ВР України від 14.10.1992 № 2694-XII) в редакції від 20.01.2018 р, на основі «Положення про розробку інструкцій з охорони праці», затвердженого Наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29 січня 1998 року № 9 в редакції від 01 вересня 2017 року, з урахуванням Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти затвердженого МОЗ наказом від 25.09.2020  № 2205 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 1984 від 20.09.2021   № 1371 від 01.08.2022
1.2. Інструкція з охорони праці розроблена для секретаря загальноосвітнього навчального закладу.
1.3. Робочим місцем секретаря школи є приймальня директора установи. Приймальня обладнана комп'ютером, принтером, ксероксом, столом, стільцями для прийому відвідувачів, шафами і сейфом для зберігання трудових книжок працівників школи, особистих справ педагогічних працівників, технічного персоналу і для зберігання іншої документації.
1.4. До роботи секретаря-діловода допускаються особи за наявності професійної або середньої (вищої) освіти, наявності медичної книжки з допуском до роботи.
1.5. Секретар регулярно, 1 раз на рік, проходить обов'язковий медичний профілактичний огляд.
1.6. Секретар директора при прийомі на роботу повинен пройти вступний інструктаж і інструктаж з охорони праці для секретаря під час роботи, що фіксується у відповідних журналах обліку проведення інструктажів з питань охорони.
1.7. Секретар установи повинен знати посадову інструкцію секретаря керівника школи і строго дотримуватися всіх її положень, вимог та правил.
1.8. Секретар повинен бути ознайомлений із Статутом школи, правилами внутрішнього трудового розпорядку, колективним договором.
1.9. Основними шкідливими і небезпечними для здоров'я чинниками при роботі секретаря в приймальні директора є: наявність комп'ютера з кабелями електроенергії напругою 220 вольт, вплив електромагнітного поля системного блоку і монітора комп'ютера.
1.10. При роботі на комп’ютері можуть впливати на секретаря наступні небезпечні та шкідливі виробничі фактори:
Фізичні:

• підвищений рівень шуму на робочому місці;
• підвищене значення напруги в електричній мережі, замкнення якої може пройти через тіло людини;
• підвищений рівень статичного електропостачання;
• підвищений рівень електромагнітного випромінювання;
• підвищена напруга електричного поля;
• несприятливі умови освітлення.

Психофізіологічні:

• фізичні навантаження статичної та динамічної дії;
• нервово - психічні навантаження.

1.11. Співробітник, який допустив невиконання або порушення цієї інструкції з охорони праці для секретаря школи, притягується до дисциплінарної відповідальності відповідно до Статуту, Правил внутрішнього трудового розпорядку, трудового законодавства України і, при необхідності, проходить позачергову перевірку знань встановлених норм і правил охорони праці.
1.12. Секретар повинен пройти навчання і мати навички надання першої допомоги постраждалим, знати порядок дій у разі виникнення пожежі чи іншої НС і евакуації.

2. Вимоги безпеки для секретаря перед початком роботи

2.1. Перед початком роботи секретар перевіряє цілісність замків на дверях, шафах, сейфі, цілісність вікон, візуально визначає справність освітлювальних приладів, вимикачів, електричної проводки, справність обладнання.
2.2. Перед початком роботи секретарю необхідно включити повністю освітлення в робочому кабінеті і переконатися в справній роботі всіх світильників. Найменша освітленість робочого місця повинна становити: при люмінесцентних лампах - не менше 300 лк (20 Вт/кв.м).
2.3. Упевнитися, що комутаційні коробки закриті, електричні розетки і вимикачі без пошкоджень (тріщин і відколів), а також без оголених контактів.
2.4. Для запобігання отримання електротравми, секретарю забороняється самостійно усувати виявлені порушення електробезпеки.
2.5. Упевнитися в наявності первинних засобів пожежогасіння та терміну їх придатності, в наявності аптечки першої допомоги та укомплектованості усіма необхідними медикаментами.
2.6. Провести огляд санітарного стану кабінету і провітрити його. Приготувати для роботи необхідний матеріал і обладнання.
2.7. Провести перевірку працездатності ПК, впевнитися в справності електричного обладнання, оргтехніки в робочому кабінеті.
2.8. Переконатися в безпеці робочого місця, перевірити на стійкість і справність меблі, переконатися в стійкості документів, які знаходяться згрупованому вигляді, а також перевірити наявність у необхідній кількості та справність канцелярського приладдя.
2.9. Відрегулювати і зафіксувати висоту крісла, зручний для себе уклін його спини.
2.10. Упевнитися, що температура повітря в приміщенні відповідає необхідним санітарним нормам.
2.11. При виявленні недоліків в роботі обладнання або наявності зламаних меблів, повідомити заступнику директора з адміністративно-господарської частини (завгоспу) і не використовувати дане обладнання і меблі в приміщенні до повного усунення всіх виявлених недоліків.

3. Вимоги безпеки під час роботи секретаря

3.1. Протягом робочого часу, секретар повинен дотримувати своє робоче місце в приймальні в чистоті й порядку.
3.2. Під час роботи за комп'ютером, з принтером та ксероксом секретар дотримується правил експлуатації технологічного обладнання. В процесі роботи дотримується режимів праці і відпочинку.
3.3. Виконуючи роботу, не допускає застосування несправного електричного освітлення, не робочого персонального комп'ютера, принтера, ксерокса, іншого електричного обладнання, що знаходиться в робочому кабінеті.
3.4. Щоденне вологе прибирання в приймальні директора проводиться у відсутності секретаря та учнів.
3.5. При виконанні своєї роботи секретар дотримується всіх санітарно-гігієнічних норм і правил особистої гігієни.
3.6. У разі несправності робочого обладнання або відключення освітлення секретар припиняє свою роботу і вимикає все обладнання.
3.7. Секретарю школи необхідно дотримуватися заходів безпеки від ураження електричним струмом:

• не підключати до електричної мережі і не відключати від неї комп'ютерне обладнання, оргтехніку, прилади мокрими або вологими руками;
• дотримуватися послідовність включення і виключення комп'ютера та оргтехніки;
• не розташовувати на обладнанні папір, речі, інші предмети;
• не залишати включеними в електричну мережу без нагляду комп'ютерне обладнання, мультимедійний проектор, принтер,іншу оргтехніку.

3.8. Працюючи з оргтехнікою слід дотримуватися запобіжних заходів від поразки електричним струмом:

• не включати в електричну мережу і не відключати від неї обладнання мокрими або вологими руками;
• дотримуватися порядку підключення і відключення комп'ютера, принтера, оргтехніки;
• не залишати підключене до електроживлення обладнання без контролю.

3.9. Не використовувати в приміщенні кабінету електронагрівальні прилади: кип'ятильники, плитки, електрочайники, плойки, несертифіковані подовжувачі і.т.ін.
3.10. В процесі виконання посадових обов'язків дотримуватися вимог даної інструкції з охорони праці для секретаря та заходів протипожежної безпеки.
3.11. Якщо під час роботи стався нещасний випадок або працівник відчув нездужання і погіршення стану здоров'я, він повідомляє про це директору школи, інженеру з охорони праці.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи секретаря.

4.1. Після закінчення роботи секретар повністю відключає електричні прилади, персональний комп'ютер, принтер.
4.2. Прибирає робоче місце від непотрібних або використаних предметів.
4.3. Після закінчення роботи забезпечує дотримання санітарних норм і дотримується правил особистої гігієни.
4.4. Перевіряє наявність первинних засобів пожежогасіння. При закінченні терміну експлуатації вогнегасника необхідно передати його особі, відповідальній за пожежну безпеку в школі, для подальшої перезарядки. Встановити в приміщенні новий вогнегасник.
4.5. Впевнитися в протипожежній безпеці приміщення, вимкнути освітлення і закрити кабінет на ключ.
4.6. Про всі недоліки, помічені під час роботи, доповісти заступнику директора з адміністративно-господарської роботи загальноосвітнього закладу (при відсутності – іншій посадовій особі).

5. Вимоги безпеки для секретаря в аварійних ситуаціях

5.1. При виникненні аварійних ситуацій в приймальні:

• повідомити адміністрацію, директору;
• повідомити в службу пожежної охорони за тел. 101;
• вжити невідкладних заходів щодо евакуації учнів з приміщення;
• відключити електромережу і по можливості винести найбільш важливу документацію.

5.2. Не починати роботу в разі поганого самопочуття або раптової хвороби.
5.3. При виникненні аварійних ситуацій (прорив водопровідної системи або системи опалення) доповісти про подію заступнику директора з адміністративно-господарської частини (при відсутності - іншій посадовій особі) і далі діяти згідно з отриманими вказівками.
5.4. При виникненні неполадок в роботі електрообладнання, появі іскор, диму і запаху гару негайно відключити обладнання від електричної мережі і доповісти про це заступнику директора з адміністративно-господарської частини (завгоспа). Роботу можна продовжувати тільки після усунення виниклих неполадок.
5.5. В разі виникнення пожежі необхідно в першу чергу евакуювати співробітників, відвідувачів, учнів з приймальні (керуючись планом евакуації з приміщення) в безпечне місце, задіяти систему оповіщення про пожежу, повідомити в пожежну службу за телефоном 101, доповісти адміністрації школи. При відсутності явної загрози життю приступити до гасіння місця займання за допомогою первинних засобів пожежогасіння.
5.6. У разі отримання травми покликати на допомогу, скористатися аптечкою першої допомоги, звернутися за медичною допомогою в медпункт загальноосвітнього закладу і довести до відома директора школи (при відсутності - іншій посадовій особі).
5.7. У разі отримання травми іншою особою, надати потерпілому першу допомогу, викликати шкільну медсестру (або доставити потерпілого в медпункт), в разі необхідності, викликати швидку медичну допомогу, доповісти про те, що трапилося директору школи (при відсутності - іншій посадовій особі).
5.8. У разі загрози або виникнення місця небезпечного впливу техногенного характеру діяти відповідно до Плану евакуації, інструкції про порядок дій у разі загрози та виникнення НС техногенного характеру.

Інструкцію розробив
____________________________

Тернопільська  загальноосвітня школа

I-III  ступенів  №23

                                                  „ЗАТВЕРДЖУЮ”

                                                                 Директор ТЗОШ I-III ст.№ 23

                                                                _____________РУСЛАНА Козбур

                                                                          Наказ№           «01»вересня 2023р

Інструкція№37

 з охорони праці для медичної сестри

1. Загальні положення інструкції з охорони праці для медсестри

1.1. Інструкція з охорони праці для секретаря розроблена відповідно до Закону України «Про охорону праці» (Постанова ВР України від 14.10.1992 № 2694-XII) в редакції від 20.01.2018 р, на основі «Положення про розробку інструкцій з охорони праці», затвердженого Наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29 січня 1998 року № 9 в редакції від 01 вересня 2017 року, з урахуванням Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти затвердженого МОЗ наказом від 25.09.2020  № 2205 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 1984 від 20.09.2021   № 1371 від 01.08.2022
1.2. Інструкція з охорони праці розроблена для медичной сестри загальноосвітнього навчального закладу.
1.3. Працівник, прийнятий на роботу в загальноосвітній заклад медичною сестрою, повинен обов'язково пройти медичний огляд, спеціальне навчання, вступний інструктаж з охорони праці, первинний інструктаж - на робочому місці, повторний інструктаж - не рідше одного разу в 6 місяців, позаплановий (при зміні умов праці медичної сестри, порушенні вимог охорони праці, нещасних випадках). Результати інструктажу оформляються у відповідному журналі.
1.4. До самостійного виконання робіт допускаються працівники, що мають середню медичну освіту без пред'явлення вимог до стажу роботи, які володіють навичками надання екстреної медичної допомоги.
1.5. До виконання обов'язків допускаються особи, які вивчили інструкцію з охорони праці для медичної сестри в школі.
1.6. Медична сестра має право відмовитися від дорученої їй роботи, якщо створилася ситуація небезпечна для її особистого здоров'я, або для людей, які її оточують, і навколишнього середовища.
1.7. Медсестра зобов'язана неухильно дотримуватися вимог і правил внутрішнього трудового розпорядку загальноосвітнього закладу:

• дотримуватися дисципліни;
• дбайливо ставитися до обладнання, інструментів, приладів, медикаментів, матеріалів і спецодягу;
• дотримуватися чистоти на своєму робочому місці і території;
• періодично проходити медогляди.

1.8. Робочим місцем медичной сестри в навчальному закладі є медичний пункт, обладнаний усим необхідним для проведення профілактичної роботи та надання необхідної медичної допомоги учням та співробітникам навчального закладу.
1.9. При виконанні посадових обов'язків медсестри в школі можливий вплив шкідливих виробничих факторів:

• ураження електричним струмом при включенні електричного освітлення, користуванні несправними електричними розетками;
• ураження струмом під час роботи з бактерицидною кварцовою лампою, медичною чи іншою електроапаратурою;
• порушення гостроти зору при недостатній освітленості робочого місця медичної сестри;
• ураження слизової оболонки очей у зв'язку з недотриманням інструкцій і вимог користування бактерицидними кварцовими лампами;
• уколи, порізи при наданні медичної допомоги постраждалим.

1.10. Згідно норм безоплатної видачі спецодягу, медичній сестрі навчального закладу видається наступний санітарний одяг:

• халат бавовняний – 4 шт на 24 місяця;
• ковпак або косинка бавовняні _ 4 шт на 24 місяця;
• рушник – 4 шт на 24 місяця;
• щіточка для миття рук – чергова.

1.11. На робочому місці заборонено курити, вживати алкоголь.
1.12. Необхідно дотримуватися правил пожежної безпеки.
1.13. Необхідно також дотримуватися правил особистої гігієни:

• вживати їжу тільки в їдальні;
• роботу виконувати в чистому санітарному одязі;
• при виконанні ін'єкцій користуватися гумовими рукавичками.

1.14. За порушення вимог даної інструкції з охорони праці медичної сестри медичний працівник, який працює в школі, притягується до відповідальності згідно з чинним законодавством України.

2. Вимоги безпеки для медичної сестри перед початком роботи

2.1. Перед початком роботи в медичному кабінеті загальноосвітнього закладу медсестра зобов'язана надіти чистий санітарний одяг: медичний халат, шапочку або косинку, марлеву пов'язку-маску.
2.2. Оглянути приміщення, переконатися в справності електроосвітлення в медичному, процедурному кабінетах.
2.3. Провітрити приміщення медичного кабінету.
2.4. Перевірити цілісність електричних розеток і справність інших електричних приладів.
2.5. Необхідно уважно перевірити наявність всіх ліків і справність медичного обладнання.
2.6. Перш ніж приступити до роботи, необхідно ретельно вимити руки з милом.

3. Вимоги безпеки під час роботи медсестри

3.1. Медична сестра зобов'язана:

• точно і своєчасно виконувати вказівки лікаря;
• чуйно і уважно ставитися до хворих дітей, стежити за особистою гігієною учнів;
• професійно, акуратно і дбайливо використовувати апаратуру і інструменти;
• про всі технічні несправності повідомляти директору школи.

3.2. Використовувати медичне обладнання та апарати тільки за призначенням.
3.3. Для уникнення травмування і виникнення небезпечних ситуацій, необхідно дотримуватися таких вимог:

• не залишати включене і працююче обладнання без нагляду;
• не допускати до роботи з медичним обладнанням осіб, які не пройшли відповідного навчання;
• працювати тільки на справному медичному обладнанні та справними інструментами;
• постійно стежити за терміном придатності використовуваних ліків;
• дотримуватися правил електробезпеки та пожежної безпеки;
• не виконувати роботу, яка не входить в обов'язки медичної сестри.

3.4. Стерилізувати медичні інструменти тільки в спеціалізованих приміщеннях (процедурному кабінеті).
3.5. При роботі з медичною апаратурою дотримуватися заходів безпеки:

• не підключати до електричної мережі і не відключати від неї прилади мокрими і вологими руками;
• не порушувати послідовність включення і виключення апаратури, не порушувати технологічні процеси;
• дотримуватися інструкції по використанню наявних в медичному кабінеті електроприладів;
• не залишати в медичному кабінеті включеними прилади без нагляду, кварцові лампи, жарочні шафи і т.п.

3.6. Щоб уникнути пораненя рук в процесі відкриванні ампули, необхідно спочатку підпиляти ампулу пилочкою і потім відламати її носик пальцями, захищеними марлею або ватою.
3.7. Знати шляхи евакуації при пожежі, порядок дій при надзвичайній ситуації, вміти користуватися порошковим вогнегасником при необхідності.
3.8. Під час роботи медсестрі необхідно дотримуватися правил особистої гігієни, вимог даної інструкції, бути уважною з медичними препаратами.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи медсестри

4.1. Вимкнути все електрообладнання від електричної мережі.
4.2. Провести провітрювання приміщення медичного кабінету.
4.3. Привести в порядок своє робоче місце.
4.4. Зняти санітарний одяг і заховати його в відведене місце.
4.5. Щільно закрити кватирку, фрамугу.
4.6. Закрити медичний і процедурний кабінет на ключ. Переконатися у відсутності доступу сторонніх осіб в приміщення, де зберігаються медичні препарати.
4.7. Про виявлені недоліки в медикаментах і матеріалах, поломки устаткування повідомити заступнику директора з адміністративно-господарської роботи або директору школи.

5. Вимоги безпеки для медичної сестри в аварійних ситуаціях

5.1. Не приступати до виконання роботи при поганому самопочутті або раптовій хворобі.
5.2. При виявленні пошкодження електропроводки, розеток, вимикачів необхідно терміново повідомити про даний факт заступнику директора з адміністративно-господарської частини (завгоспу) школи.
5.3. У разі виникнення несправності в роботі медичних електричних приладів, медичної апаратури (сторонній шум, іскріння, запах гару) необхідно невідкладно відключити електроприлад від електромережі і повідомити про це заступнику з адміністративно-господарської частини (завгоспу) або черговому адміністратору школи.
5.4. При ураженні електричним струмом, отриманні різних травм, потерпілому необхідно терміново надати першу медичну допомогу.
5.5. При виникненні пожежі:

• негайно евакуювати учнів відповідно до плану евакуації;
• викликати працівників пожежно-рятувальної служби (МНС) по телефону 101;
• повідомити директору загальноосвітнього закладу, при відсутності - іншій посадовій особі, черговому адміністратору школи;
• приступити до гасіння пожежі порошковим вогнегасником при відсутності явної загрози власному здоров'ю та життю.

5.6. При нещасному випадку зі співробітниками або школярами необхідно:

• надати першу медичну допомогу і, при необхідності, викликати швидку допомогу за телефоном 103;
• повідомити директору школи, при його відсутності - іншій посадовій особі;
• повідомити класному керівнику потерпілого учня про дану подію для подальшого оповіщення класним керівником батьків (законних представників).

5.7. При проливі лугу, її треба засипати піском чи обпилюваннями, видалити пісок чи обпилювання і залити це місце сильне розведеною соляною чи оцтовою кислотою. Після цього видалити кислоту ганчіркою, вимити стіл і рукавички водою.
5.8. При проливании кислоти, її треба засипати піском (але не обпилюваннями), потім лопатою видалити просочений пісок і забруднене місце засипати содою. Соду також зібрати і видалити, а оброблюване місце промити великою кількістю води.
5.9. У випадку бою термометра розсипану ртуть варто зібрати, зберігати під шаром води. Надалі здати у встановленому порядку.
5.10. Про всі порушення і несправності, які загрожують життю та здоров'ю учнів та співробітників загальноосвітнього закладу, повідомити директору школи (при його відсутності - іншій посадовій особі).

Інструкцію розробив
____________________________

УЗГОДЖЕНО:

Тернопільська  загальноосвітня школа

I-III  ступенів  №23

                                                  „ЗАТВЕРДЖУЮ”

                                                                 Директор ТЗОШ I-III ст.№ 23

                                                                _____________РУСЛАНА Козбур

                                                                          Наказ№           «01»вересня 2023р

Інструкція№38
з охорони праці для лаборанта кабінету хімії

1. Загальні положення інструкції для лаборанта кабінету хімії

1.1. Інструкція з охорони праці для лаборанта кабінету хімії розроблена відповідно до Закону України «Про охорону праці» (Постанова ВР України від 14.10.1992 № 2694-XII) в редакції від 20.01.2018 р, на основі «Положення про розробку інструкцій з охорони праці», затвердженого Наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29 січня 1998 року № 9 в редакції від 01 вересня 2017 року, з урахуванням Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти затвердженого МОЗ наказом від 25.09.2020  № 2205 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 1984 від 20.09.2021   № 1371 від 01.08.2022 ., відповідно до Наказу Міністерства надзвичайних ситуацій України від 16.07.2012 № 992 «Про затвердження Правил безпеки під час проведення навчально-виховного процесу в кабінетах (лабораторіях) фізики та хімії загальноосвітніх навчальних закладів», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 3 серпня 2012 року за № 1332/21644.
1.2. Дана інструкція з охорони праці призначена для лаборанта кабінету хімії школи. Робочим місцем лаборанта кабінету хімії є лаборантська і навчальний кабінет.
1.3. До роботи лаборанта кабінету хімії допускаються особи, які досягли повноліття, які пройшли медичний огляд, вивчили посадову інструкцію лаборанта кабінету хімії та придатні до роботи в даній сфері: знання назв, формул речовин, їх хімічні властивості та шкідливий вплив на організм.
1.4. Перед роботою лаборант кабінету хімії проходить вступний інструктаж і інструктаж лаборанта з охорони праці під час роботи навчальних занять і виконання практичних робіт, про що робиться запис у відповідних журналах обліку проведення інструктажів з питань охорони праці.
1.5. Лаборант дотримується вимог даної інструкції, а також інструкцію при проведенні демонстраційних дослідів з хімії при наданні допомоги вчителю в організації демонстрації дослідів.
1.6. Лаборант кабінету хімії повинен мати спеціальний одяг: халат (х/б), гумові рукавички, захисні окуляри.
1.7. Лаборант повинен підтримувати чистоту і порядок в кабінеті хімії та лаборантській. Разом з учителем хімії відповідає за безпеку навчально-виховного процесу в кабінеті і лаборантскькій хімії.
1.8. Небезпечні і шкідливі фактори при роботі в лаборантській кабінету хімії:

• робота з кислотами і лугами;
• нагрівальними приладами;
• легкозаймистими і шкідливими речовинами і газами;
• робота з органічними речовинами (фенол, бензол, нітробензол);
• скляним посудом.

Ці фактори можуть викликати шкідливий вплив на організм: опіки кислотою, лугом; термічні опіки; порізи склом; отруєння газами і органічними речовинами.
1.9. Лаборант кабінету хімії повинен вміти надавати першу допомогу потерпілому від шкідливого впливу хімічних речовин.
1.10. Лаборанту необхідно дотримуватись правил особистої гігієни.
1.11. Лаборант, який працює під керівництвом завідувача кабінету (вчителя хімії), відповідає за:

• зберігання та експлуатацію обладнання, підготовку його до лабораторних і практичних робіт, демонстраційних дослідів;
• профілактичне обслуговування (чищення, витирання пилу, миття тощо) хімічного посуду, приладів та апаратури, пристроїв і приладдя.

1.12. Лаборант, який допустив невиконання або порушення цієї інструкції з охорони праці для лаборанта кабінету хімії, залучається до дисциплінарної відповідальності відповідно до Статуту, Правил внутрішнього трудового розпорядку, трудового законодавства України і, при необхідності, проходить позачергову перевірку знань встановлених норм і правил охорони праці.
1.13. Лаборант кабінету хімії має пройти навчання і мати навички надання першої допомоги постраждалим, знати порядок дій у разі виникнення пожежі чи іншої НС і евакуації.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи лаборанта хімії

2.1. Перед початком навчальних занять лаборант кабінету хімії перевіряє:

• наявність і справність обладнання;
• відповідність кабінету і лабораторії санітарно-гігієнічним вимогам;
• відповідність етикеток на склянках з реактивами;
• справність електромережі, витяжної шафи;
• наявність аптечки з медикаментами, вогнегасника і т.д.

2.2. При відсутності або несправності обладнання; наявності небезпечних і шкідливих факторів, негайно повідомити вчителю хімії.
2.3. Перед початком роботи лаборанту необхідно включити повністю освітлення в кабінеті хімії та переконатися в справній роботі всіх світильників. Найменша освітленість робочого місця повинна становити: при люмінесцентних лампах - не менше 300 лк (20 Вт/кв.м).
2.4. Упевнитися, що комутаційні коробки закриті, електричні розетки і вимикачі без пошкоджень (тріщин і відколів), а також без оголених контактів.
2.5. Лаборанту кабінету хімії забороняється самостійно усувати виявлені порушення електробезпеки.
2.6. Упевнитися в наявності первинних засобів пожежогасіння та терміну їх придатності, в наявності аптечки першої допомоги та укомплектованості усіма необхідними медикаментами.
2.7. Упевнитися, що температура повітря в приміщенні відповідає необхідним санітарним нормам.
2.8. Проконтролювати наявність і справний стан наочних посібників.
2.9. Не допустити початку робіт учнями в разі виявлення невідповідності їх робочих місць встановленим в представленому розділі вимогам, а також при неможливості виконати зазначені в даному розділі підготовчі до роботи дії.
2.10. При виявленні недоліків в роботі обладнання або поломок меблів повідомити заступнику директора з адміністративно-господарської роботи (завгоспу) і не використовувати дане обладнання і меблі в приміщенні до повного усунення всіх виявлених недоліків.

3. Вимоги безпеки під час роботи лаборанта кабінету хімії

3.1.Загальні вимоги при роботі з хімічними реактивами та обладнанням
3.1.1.Хімічні досліди необхідно проводити в тих умовах і попорядку, з такими кількостями й концентраціями речовин і приладами, які зазначені в інструкції до проведення експерименту. Всі досліди, призначені для проведення учнями, повинні бути попередньо виконані вчителем. При цьому всі реактиви мають використовуватися з того лабораторного посуду, з якого їх одержують учні, і в таких кількостях, у яких їх застосовують учні.
3.1.2. Хімічні реактиви для дослідів відповідно до Типових переліків учням видає вчитель хімії у кількостях, необхідних для даного експерименту.
3.1.3. Доступ учнів до місця зберігання хімічних реактивів повинен бути виключений.
3.1.4. Під час досліду залишати робоче місце учням не дозволяється.
3.1.5. Досліди, що супроводжуються виділенням шкідливих газів і пари, треба проводити лише у витяжній шафі зі справною діючою вентиляцією.
3.1.6. Встановлені у витяжній шафі прилади, в яких проводять досліди з легкозаймистими або вибухонебезпечними речовинами, необхідно обгороджувати з боку стулок шафи захисним екраном. Досліди з такими речовинами виконує тільки вчитель.
3.1.7. Етикетку на склянках з рідкими реактивами слід закривати поліетиленовою липкою стрічкою або іншим прозорим матеріалом, що захищає етикетку від хімічної дії реактиву.
3.1.8. Визначаючи речовину за запахом, необхідно легким рухом долоні над горлом посудини спрямувати пару або газ до носа і вдихати обережно, не нахиляючись до посудини.
3.1.9. Не дозволяється брати реактиви незахищеними руками. Для цього слід використовувати ложки, шпателі або совочки.
3.1.10. Насипати або наливати реактиви необхідно на столі, сухі — над аркушем паперу, рідкі — над скляною посудиною. Просипаний або пролитий реактив не дозволяється зсипати або зливати назад у основну тару.
3.1.11. Для нейтралізації пролитих на стіл чи підлогу кислот або лугів у кабінетах хімії мають бути склянки із заздалегідь приготовленими нейтралізуючими розчинами (соди — для кислот та оцтової кислоти — для лугів).
Тверді відходи, які накопичуються у кабінеті (лабораторії) хімії, необхідно збирати в окрему тару і ліквідувати у місцях, узгоджених з органами санітарного і пожежного нагляду.
3.1.12. Закріплювати хімічний посуд (колби, стакани тощо) у тримачах штатива слід обережно, обертаючи його навколо осі, поки не відчується невелике затруднення в обертанні.
3.1.І3. Нагрівати хімічні реактиви для дослідів необхідно тільки у тонкостінному скляному або фарфоровому посуді. Під час нагрівання рідин не можна заглядати згори в посудину для запобігання травм внаслідок розбризкування нагрітої речовини.
3.1.14. Залишати без нагляду запалені спиртівки, увімкнені електронагрівальні прилади реактиви не дозволяється.
3.1.15. Під час проведення практичних занять у кабінеті хімії лаборант повинен користуватися спецодягом і засобами індивідуального захисту (окулярами, гумовими рукавицями).
3.1.16. Якщо під час занять стався нещасний випадок (отруєння, хімічні й термічні опіки, травми осколками скла тощо) або раптово погіршився стан здоров'я вчителя або лаборанта необхідно викликати медичного працівника.
3.1.17. Лаборант зобов'язаний повідомляти керівника закладу про всі недоліки в забезпеченні охорони праці, які знижують рівень безпеки життєдіяльності людини (норми освітленості, травмонебезпеки обладнання, інструментів тощо).
3.2. Вимоги безпеки при роботі з кислотами і лугами
3.2.1. Основні кількості кислот та інших агресивних речовин треба зберігати в спеціально призначеному приміщенні.
3.2.2. Концентровані кислоти, а також аміак необхідно обережно розливати під витяжкою, щоб запобігти травм.
3.2.3. Розливати кислоти та інші агресивні рідини з великих ємкостей у роздаткові склянки слід за допомогою сифона з гумовою грушею, ручним насосом або ножною повітродувкою. Використовувати електричні повітродувки з цією метою не дозволяється.
3.2.4. Переносити склянки ємкістю більш ніж 5 л з реактивами необхідно в плетених корзинах, ящиках або іншій тарі, що гарантує безпечне транспортування.
Переносити або навіть підіймати склянки з агресивними реактивами за шийку посудини не дозволяється.
Доставлені у лаборантську реактиви розміщують у призначених для них місцях.
3.2.5. Для одержання розчинів із концентрованих кислот необхідно лити кислоту у воду, а не навпаки, постійно перемішуючи. Розчинення концентрованої кислоти у воді (особливо, сульфатної) супроводжується сильним нагріванням і розбризкуванням рідини, що може призвести до опіків.
3.2.6. Для розбавлення концентрованих кислот, їх змішування, а також для змішування речовин, що супроводжуються виділенням теплоти, потрібно користуватися хімічним тонкостінним скляним або фарфоровим посудом.
3.2.7. Щоб уникнути опіків порожнини рота, а також отруєння, забороняється набирати розчини кислот, лугів та інших агресивних рідин у піпетку ротом. Для засмоктування цих речовин потрібно користуватися піпетками з різними пастками та гумовою грушею.
3.2.8. Розчиняти луги слід у фарфоровому посуді, повільно додаючи до води невеликі порції лугу при безперервному перемішуванні. Шматочки лугу можна брати тільки пінцетом або щипцями.
3.2.9. Великі шматки їдких лугів потрібно розколювати на дрібні в спеціально відведеному місці.
3.2.10. Під час всіх операцій з кислотами і лугами треба обов'язково застосовувати засоби індивідуального захисту: халат та гумовий фартух, гумові рукавиці, захисні окуляри тощо.
3.2.11. Розлиті кислоти або луги необхідно негайно засипати піском, нейтралізувати і після цього прибрати.
3.3. Вимоги безпеки при роботі з металічним натрієм.
3.3.1. Лужний метал натрій енергійно взаємодіє з водою, при цьому виділення водню супроводжується вибухом. Тому під час роботи з металічним натрієм слід бути особливо обережним.
3.3.2. Не можна допускати, щоб натрій мав контакт з водою, вологими предметами, органічними сполуками, що містять хлор, твердим оксидом карбону (IV) (сухим льодом).
3.3.3. Всі роботи з металічним натрієм треба виконувати на піддонах у витяжній шафі, використовуючи захисні окуляри і гумові рукавиці, віддалік від джерел води і тепла.
3.3.4. Не дозволяється працювати з натрієм за вологості в приміщенні більш ніж 60%.
3.3.5. Зберігати металічний натрій необхідно в скляній тарі, яка щільно закрита пробкою, під шаром зневодненого гасу, парафіну або трансформаторного мастила. Банки зберігаються в металевому ящику з піском.
3.3.6. Виймати металічний натрій з тари, завантажувати його в апарати тощо треба лише сухим пінцетом або тигельними щипцями. Гас, парафін та трансформаторне мастило з поверхні металу витирають фільтрувальним папером.
3.3.7. Різати металічний натрій потрібно на фільтрувальному папері сухим і гострим ножем. Первинне різання натрію треба виконувати під шаром трансформаторного мастила або гасу для зняття верхнього пероксидного шару, оскільки внаслідок контакту пероксидних сполук з чистим металом на відкритому повітрі може бути вибух.
3.3.8. Викидати залишки металічного натрію в каналізаційну раковину або тару для збирання сміття не дозволяється. Нейтралізація відходів натрію здійснюється відповідно до додатка 1.
З.З.9. Прилади і посуд, в яких можлива наявність частинок металічного натрію, треба спочатку промити етиловим спиртом і тільки після цього, коли весь метал розчиниться в ньому, можна промивати водою.
3.3.10. Для гасіння металічного натрію, що загорівся, треба користуватися порошковим вогнегасником, сухим піском, сухою магнезією або ковдрою. Не дозволяється застосовувати для гасіння лужних металів воду, пінні вогнегасники та оксид карбону (IV) (вуглекислоту).
3.4.Вимоги безпеки при роботі з органічними розчинниками
На практичних заняттях в кабінеті хімії використовуються органічні розчинники, які мають значну токсичність і утворюють з повітрям вибухонебезпечні суміші: ацетон, бензин, бензол, етиловий, бутиловий і метиловий спирти тощо.
За ступенем небезпечності розчинники, що застосовуються в кабінетах хімії, належать до трьох груп:
— розчинники, що зумовлюють здебільшого гострі отруєння з переважаючим явищем наркозу — бензин, етиловий і бутиловий спирти, ацетон;
— розчинники більш токсичні, що спричиняють гострі отруєння— метиловий спирт (метанол) тощо;
— розчинники, що мають високу токсичність, крім гострих отруєнь спричиняють стійкі зміни функції кровоносних органів і нервової системи — бензол тощо.
За ступенем пожежної безпеки більшість з них належить до легкозаймистих.
3.4.1. Під час роботи з органічними розчинниками слід бути особливо обережним, роботу виконувати обов'язково у витяжній шафі.
3.4.2. Прилад, у якому демонструють дослід, пов'язаний з небезпекою вибуху, з боку учнів повинен бути захищений екраном із органічного скла. Експериментатор захищає очі окулярами або маскою з козирком із оргскла.
3.4.3. Перед початком роботи з легкозаймистими розчинниками всі пальники, що є у витяжній шафі, де виконується дослід, треба загасити, а електричні нагрівники — вимкнути.
3.4.4. Роботу, пов'язану з небезпекою загоряння, спалаху або вибуху, треба виконувати стоячи.
3.4.5. Нагрівання і перегонку легкозаймистих і горючих органічних розчинників дозволяється виконувати лише на водяній або паровій бані, використовуючи електронагрівники.
3.4.6. Кількість розчинників, що є одночасно в кабінеті хімії, не повинна перевищувати потреби для уроку, що проводиться.
3.4.7. Зберігати розчинники слід в товстостінному скляному посуді з притертою пробкою. Зберігати ці рідини в тонкостінному посуді не дозволяється.
3.4.8. Якщо в кабінеті хімії розлито невелику кількість органічних розчинників (до 0,05 л), треба загасити відкрите полум'я у всьому приміщенні і провітрити його.
3.5. Правила користування витяжною шафою
3.5.1. Витяжну шафу вмикають не пізніше ніж за 15 хв до початку роботи.
3.5.2. Стулки витяжної шафи під час роботи мають бути максимально закритими з невеликим зазором для тяги. Відкривати їх дозволяється тільки на час використання встановлених у шафі приладів або в разі іншої потреби на висоту, зручну для роботи, але не більше як половина висоти отвору.
3.5.3. Підняті стулки на час роботи у витяжній шафі закріплюють за допомогою наявних для цього пристроїв.
З.5.4. Якщо витяжна шафа має кілька стулок, то ті, якими не користуються, повинні бути закритими. У разі порушення цього правила знижується ефективність вентиляції.
3.5.5. Щоб запобігти проникненню шкідливих газів і пари з витяжної шафи до приміщення кабінету, вентиляцію треба відрегулювати так, щоб у шафі утворювалося невелике розрідження.
3.6. Правила роботи зі скляним лабораторним посудом та іншими виробами із скла.
3.6.1. Під час роботи на установці, виготовленій зі скла або з елементами зі скла, в умовах, коли є хоч невелика ймовірність аварії, необхідно обгородити всю установку захисним екраном із оргскла, а найнебезпечніші ділянки установки — металевою сіткою або металевим кожухом.
3.6.2. Під час збирання скляних приладів застосовувати підвищені зусилля не дозволяється. При з'єднанні окремих частин зі скла необхідно захищати руки тканиною. Щоб полегшити збирання приладів, кінці скляних трубочок змочують водою, вазеліном або гліцерином.
3.6.3. Усі види механічної і термічної обробки скла слід виконувати з використанням захисних окулярів.
3.6.4. Щоб обрізати кусок скляної трубки або палички, необхідно зробити на ній надріз напилком або іншим інструментом, який ріже скло, після чого взяти трубку обома руками і легким натиском у напрямі, протилежному надрізу, зламати її. Після розлому гострі кінці слід оплавити або обробити наждачним папером.
Якщо хімічні реактиви надійшли до кабінету хімії в ампулах, необхідно обережно зробити надріз, як у випадку зі скляною паличкою, відламати шийку ампули, тримаючи ампулу над лотком або іншою посудиною. Потім обережно пересипати або перелити вміст ампули у заздалегідь заготовлену склянку (наприклад, бром чи йод необхідно тримати в склянці із темного скла).
З.6.5. Кінці скляних трубок і паличок, що застосовують для розмішування розчинів, мають бути оплавлені.
3.6.6. Для змішування або розбавляння речовин, що супроводжуються виділенням теплоти, а також для нагрівання хімічних речовин слід використовувати фарфоровий або тонкостінний скляний посуд.
Пробірки, круглодонні колби, фарфорові чашки можна нагрівати на відкритому вогні, плоскодонні колби і стакани слід нагрівати тільки на металевому розсікачі полум'я.
3.6.7. Посудину з гарячою рідиною не можна закривати притертою пробкою доти, поки вона не охолоне.
3.6.8. Щоб відкрити пробку в посудині, яку заїло, необхідно спочатку обережно постукати по обводу пробки знизу догори дерев'яним молоточком або брусочком. Якщо це не допомагає - обережно підігріти шийку посудини так, щоб не нагрілась вся пробірка. Нагрівати можна рушником, змоченим гарячою водою, обгорнувши ним шийку посудини, або над полум'ям спиртового пальника, обертаючи посудину навколо осі, не торкаючись полум’я. Не можна нагрівати посудину над відкритим полум'ям, якщо в посудині містяться легкозаймисті, вибухонебезпечні або отруйні речовини.
3.6.9. Великі хімічні стакани слід піднімати двома руками так, щоб відігнуті краї (бортики) спиралися на вказівний та великий пальці.
3.6.10. Установку або окремі частини її, що перебувають під вакуумом, слід захищати дротяним екраном (сіткою); під час роботи користуватися захисними окулярами.
3.6.11. Скляні посудини, призначені для роботи під вакуумом, заздалегідь випробують на максимальне розрідження. Перед випробуванням посудину потрібно обгорнути рушником або натягнути на неї металеву сітку. Такі самі заходи безпеки застосовують під час проведення фільтрування під розрідженням. Застосовува¬ти плоскодонний посуд (перегонну колбу, приймач) у вакуумних установках і приладах не дозволяється.
3.6.12. Тонкостінну посудину під час закривання гумовою пробкою (наприклад, при влаштуванні промивалки) тримають за верхню частину шийки, пробку злегка повертають, руки при цьому захищають рушником.
3.6.13. Роботу з отруйними, вогне- і вибухонебезпечними речовинами, а також роботи, що проводяться під тиском або вакуумом, слід виконувати в приладах і посуді з високоякісного, термостійкого скла.
3.6.14. Нагріваючи рідину в пробірці або колбі, необхідно закріплювати їх так, щоб отвір пробірки або шийка колби були направлені в напрямі від себе і сусідів по роботі; при цьому посуд наповнюють рідиною не більше ніж на третину об'єму. Протягом усього процесу нагрівання не дозволяється нахилятися над посудиною і заглядати в неї.
3.6.15. При нагріванні хімічних речовин в пробірці або колбі не дозволяється тримати їх руками, треба закріплювати в тримачі для пробірок або в лапці штатива (зажим повинен бути біля отвору пробірки).

3.7. Вимоги безпеки при зберіганні хімічних реактивів

3.7.1.Загальні вимоги
3.7.1.1. Хімічні реактиви зберігають у приміщенні лаборантської згідно правил зберігання і у відповідності із сертифікатом про термін зберігання заводу-виготовлювача.
Основні (запасні) кількості цих речовин, які визначаються відповідно до Типових переліків, зберігають у спеціальному ізольованому приміщенні за межами кабінету (лабораторії) хімії.
3.7.1.2. Кожний реактив потрібно зберігати в одному й тому самому відведеному для нього місці.
Хімічні реактиви груп зберігання 2—6 необхідно зберігати на окремих полицях в шафах у лаборантській.
Дозволяється розміщувати в кабінеті хімії реактиви 8-ї групи зберігання і розчини, призначені для проведення практичних занять, за умови, що шафи зачиняються, а ключі від них зберігаються у вчителя хімії.
3.7.1.3. Слабкі розчини кислот дозволяється зберігати в товстостінному скляному посуді на нижніх полицях витяжної шафи або у спеціальній шафі з природною вентиляцією на хімічно стійких піддонах.
У шафах, де зберігаються реактиви, не дозволяється зберігати розчини лугів у склянках з притертими пробками, легкозаймисті та горючі рідини — у посуді з полімерних матеріалів.
3.7.1.4. Рідкі хімічні реактиви зберігають у товстостінних склянках з притертими пробками, тверді — у товстостінних скляних банках також з притертими пробками.
3.7.1.5. На кожній склянці, банці повинна бути етикетка з точною назвою реактиву та його формулою, крім того відповідно до ГОСТ 3885-73 «Реактиви і особливо чисті речовини. Правила приймання, відбору проб, фасування, упаковка, маркування» на тарі має бути етикетка з написом, що свідчить про наявність у речовини отруйних, вогне- та вибухонебезпечних властивостей:
червона — «Вогненебезпечне»,
жовта — «Отрута»,
блакитна — «Вибухонебезпечне»,
зелена —«Берегти від води».
3.7.1.6. Зберігати хімічні речовини із нерозбірливими написами та без етикеток не дозволяється.
3.7.2. Зберігання вогне- і вибухонебезпечних речовин
3.7.2.1. Вогне- і вибухонебезпечні речовини, що застосовують в кабінетах хімії, відповідно до Правил пожежної безпеки в Україні, за правилами спільного зберігання можна поділити на такі групи:

• речовини, що можуть утворювати вибухові суміші: нітрати калію, кальцію, натрію, барію та інші нітрати;
• самозаймисті від води й повітря речовини: натрій металічний, кальцій металічний, карбід кальцію, пероксид барію;
• легкозаймисті й горючі речовини, тобто речовини, які легко спалахують від дії відкритого полум'я; до них належать:
• 1) рідкі речовини: бензин, бензен (бензол), ацетон, скипидар, гас, спирти (етанол, метанол, бутанол та інші), діетиловий ефір (етер) тощо;
• 2) тверді речовини: целулоїд, фосфор червоний та інші;
• речовини, що спричиняють спалахування: бром, нітратна і сульфатна кислоти, оксид хрому (V), перманганат калію та інші;
• горючі речовини: сірка, вугілля та інші.

Кожна з перелічених груп речовин повинна зберігатися окремо одна від одної.
3.7.2.2. Склянки й банки з легкозаймистими і вогненебезпечними хімічними речовинами треба зберігати у лаборантській в залізних шафах або в спеціальних металевих ящиках, що закриваються кришкою, стінки й дно яких викладають із негорючих матеріалів. Для того щоб у ящику не утворювалась вибухонебезпечна концентрація парів, на кришці роблять 5-6 отворів діаметром 0,005— 0,01 м. Ящик фарбують у світлий колір, на кришці й стінках наносять знак 1.1 або 2.1, ГОСТ 12.4.026-76 «Кольори сигнальні і знаки безпеки». Ящик повинен мати металеві ручки для транспортування. На внутрішній поверхні кришки ящика перелічують усі легкозаймисті й вогненебезпечні хімічні речовини, що містяться в ньому. Ящики встановлюють на підлозі не ближче ніж 2 м від проходів і нагрівальних приладів.
3.7.2.3. При зберіганні вогне- і вибухонебезпечних речовин, виходячи з їх фізико-хімічних властивостей, треба додержуватися додаткових заходів безпеки, а саме:

• діетиловий (сірчаний) ефір потрібно зберігати ізольовано від інших речовин у холодному і темному місці, бо при його зберіганні на світлі утворюється вибухова речовина — пероксид етилу;
• металічний натрій повинен зберігатися в товстостінних скляних банках з широкими шийками, які щільно закриваються пробкою під шаром сухого (без вологи) гасу, парафіну або трансформаторного мастила в ящиках з піском;
• перманганат калію, пероксид водню, хлоратну (VII) кислоту (концентровану) та інші окисники не можна зберігати разом з відновниками — вугіллям, сіркою, крохмалем тощо;
• металічний натрій і фосфор не можна зберігати разом з бромом і йодом;
• при зберіганні перманганату калію слід пам'ятати, що він сприяє спалахуванню горючих матеріалів: гліцерин спалахує внаслідок стикання з порошком перманганату калію при кімнатній температурі; при змочуванні порошку перманганату калію міцною сульфатною кислотою утворюється неміцний продукт (Мп2О3), який легко розкладається з вибухом; при розтиранні порошку перманганату із сіркою або фосфором відбувається вибух.

3.7.2.4. Місткість скляного посуду для зберігання легкозаймистих рідких речовин не повинна перевищувати 1л. Якщо місткість більша за 1л, посуд розміщують у герметичному металевому футлярі.
3.7.2.5. Кристалічний йод треба зберігати в товстостінній, з темного скла банці з притертою пробкою.
3.7.2.6. У приміщенні, де зберігають хімічні реактиви, повинні бути засоби пожежогасіння: вогнегасники, ковдра із негорючих матеріалів, ящик або відро з піском.
3.7.З. Зберігання токсичних речовин
3.7.3.1.Всі хімічні речовини, що входять до групи 7 мають фізіологічну активність у малих дозах і через те потребують особливо обережного ставлення. Усі досліди з ними проводить тільки вчитель.
3.7.3.2. Реактиви 7-ї групи зберігаються окремо у металевому ящику (сейфі), який надійно зачиняється, ключі від нього повинні бути у керівника навчального закладу і завідувача кабінету хімії.
3.7.3.3.На внутрішній поверхні дверцят сейфа наводять перелік реактивів із зазначенням розміщених для зберігання максимальних мас або об'ємів речовин, який затверджений наказом по навчальному закладу.
Примітка. У сейфі зберігають:

• верхня полиця: бром, амонію дихромат, барію нітрат, оксид, хлорид, калію гідроксид, калію дихромат, роданід, хромат, кобальту сульфат, натрію сульфіт нонагідрат, натрію фторид, натрію гідроксид, нікелю сульфат, хрому (III) хлорид, плюмбуму ацетат, аргентуму нітрат, цинку сульфат, йод кристалічний;
• нижня полиця: хлорметилен (метиленхлорид), фенол, анілін.

3.7.3.4. Не дозволяється змінювати розташування реактивів у сейфі і перефасовувати із заводської тари реактиви і матеріали, відмічені в додатку З позначками х, хх.
3.7.3.5. Розчини формаліну з масовою часткою речовини вище 5% необхідно зберігати разом з легкозаймистими і горючими рідинами.
3.7.3.6.Лужні метали (2 група зберігання) дозволяється зберігати разом з легкозаймистими і горючими рідинами. Шар консерванту над металом повинен бути не менше 0,01 м.
3.7.3.7.Зберігання, використання і облік хімічних речовин 7-ї групи покла¬дається на вчителя хімії, який веде спеціальний журнал
3.8. Всі роботи в кабінеті хімії починаються тільки з дозволу вчителя і під його контролем.
3.9. Лаборант кабінету хімії дотримується правил безпечної організації праці; має спецодяг.
3.10. Під час роботи слід дотримуватися порядку в приміщенні, не загромоджувати своє робоче місце і місця учнів, евакуаційні виходи з навчального кабінету.
3.11. Лаборант кабінету хімії стежить за виконанням експерименту учнями і в разі потреби допомагає їм у виконанні роботи.
3.12. Лаборант кабінету хімії стежить за дотриманням учнями правил безпечної роботи.
3.13. Не залишати учнів в кабінеті без контролю, саджати за столи учнів слід відповідно до їх зросту.
3.14. У разі виникнення небезпечних факторів, лаборант кабінету хімії негайно повідомляє вчителю хімії. Якщо необхідно, то і адміністрації школи.
3.15. В процесі виконання посадових обов'язків необхідно дотримуватися вимог даної інструкції з охорони праці, бути уважним до учнів, не відволікатися, стежити за дотриманням санітарно-гігієнічних правил в кабінеті хімії.

4. Вимоги безпеки для лаборанта кабінету хімії в аварійних ситуаціях

4.1. Ознаки аварійної ситуації в кабінетах хімії:

• поява різкого, неприємного запаху, диму;
• отруєння шкідливими газами;
• термічні опіки, порізи;
• опіки кислотами і лугами та ін.;
• виникнення пожежі;
• порушення цілісності електрообладнання.

Для запобігання аварійних ситуацій дотримуватися: правила експлуатації устаткування і роботи зі шкідливими, легкозаймистими, вибухонебезпечними речовинами.
4.2. Лаборант кабінету хімії допомагає вчителю хімії надавати першу допомогу; евакуювати учнів з приміщення. Забезпечує дисципліну і порядок під час евакуації.
4.3. При виникненні аварійних ситуацій в лаборантскій кабінету хімії:

• повідомити адміністрацію, директору;
• повідомити пожежну охорону за телефоном 101;
• вжити заходів щодо евакуації учнів з приміщення;
• відключити електромережу.

4.4. У разі отримання травми покликати на допомогу, скористатися аптечкою першої допомоги, звернутися за медичною допомогою в медпункт загальноосвітнього закладу і довести до відома про це директора школи (при відсутності - іншій посадовій особі).
4.5. У разі отримання травми учнями надати потерпілому першу допомогу, викликати шкільну медсестру (або доставити потерпілого в медпункт), в разі необхідності, викликати швидку медичну допомогу, доповісти про те, що трапилося директору школи (при відсутності - іншій посадовій особі).
4.6. У разі загрози або виникнення вогнища небезпечного впливу техногенного характеру діяти відповідно до Плану евакуації, інструкцією про порядок дій у разі загрози та виникнення НС техногенного характеру.
4.6.1. Перша допомога у разі отруєнь
Отруєння оксидом карбону(ІІ)
Ознаки отруєння: запаморочення голови, головний біль, слабкість, блювання, шум у вухах, судома і втрата свідомості.
Перша допомога: негайно вивести потерпілого на свіже повітря, звільнити від одягу, який заважає диханню, давати вдихати кисень (чистий або з добавкою вуглекислоти (СО) з масовою часткою 5%). Потерпілого потрібно тримати в теплі, зігрівати грілками або теплими компресами до рук і ніг. У разі потреби — робити штучне дихання до прибуття лікаря.

Отруєння сірководнем
Ознаки отруєння: запаморочення голови, головний біль, нудота, загальна слабкість. У деяких випадках може настати раптова смерть внаслідок ураження дихальних шляхів.
Перша допомога: треба забезпечити потерпілому доступ свіжого повітря, дати вдихати кисень з добавкою вуглекислоти з масовою часткою 5—7%.

Отруєння оксидами нітрогену
Ознаки отруєння: оксиди нітрогену насамперед діють на слизову оболонку і дихальні шляхи, потім зумовлюють подразнення очей, сухість у горлі, кашель, іноді нудоту і блювання. Отруєння оксидами нітрогену особливо небезпечне для осіб, які страждають захворюваннями серця.
Перша допомога: Потерпілому дати дихати чистим киснем. У зв'язку з можливим набряканням легень і порушенням кровообігу слід уникати всяких зусиль, потрібен повний спокій. Не допускати охолодження тіла.

Отруєння хлором
Ознаки отруєння: подразнювання верхніх дихальних шляхів, за тривалої дії кашель посилюється і може завершитися спазмом окремих ділянок дихальних шляхів, а потім припиняється дихання. Навіть за короткочасної дії хлору треба остерігатися гострого набрякання легень.
Перша допомога: негайно вивести потерпілого на свіже повітря, звільнити від одягу, що заважає диханню. Дати дихати киснем або вдихати з ватки нашатирний спирт з етанолом, можна дати випити суспензію оксиду магнію (10 г на стакан води).Покласти до рук і ніг потерпілого теплі компреси.

Отруєння сірковим газом
Ознаки отруєння: подразнення слизових оболонок, кашель і чхання.
Перша допомога: потерпілого вивести на свіже повітря, вдихати з ватки нашатирний спирт з етанолом, застосувати інгаляцію розчином питної соди з масовою часткою гідроген-карбонату натрію 2%.

Отруєння амоніаком (аміаком)
Ознаки отруєння: подразнення слизових оболонок, сльозотеча і запалення очей, сильний кашель, жар у горлі. Крім того у потерпілого з'являються нудота і приступи задухи.
Перша допомога: при отруєнні через вживання рідини з амоніаком дати випити велику кількість води з добавлянням до неї оцтової кислоти, викликати блювання, дати молока, яєчний білок; при отруєнні внаслідок вдихання амоніаку вивести потерпілого на свіже повітря, вдихати з ватки пари розведеної оцтової кислоти.

Отруєння органічними рідинами
У разі потрапляння в організм через харчовий тракт отруйних органічних рідин: ацетон, формалін, метанол, анілін тощо, необхідно викликати блювання, а потім дати молока і яєчний білок.

4.6.2. Перша допомога при опіках
Під час роботи в кабінеті (лабораторії) хімії найбільш імовірними є термічні та хімічні опіки.
При термічних опіках першого ступеня уражене місце обробляють етиловим спиртом, після чого накладають суху стерильну пов'язку; бо чисту тканину і звертаються до дерматолога. Ні в якому разі не можна проколювати пухир, змочувати місця опіків водою, припікати їх розчином перманганату калію, бриліантової зелені, розчином йоду, застосовувати «народні засоби», різні олії, вазелін, бо вони тільки підсилюють опіки, сповільнюють загоєння ран. При важких опіках необхідно і негайно відправити потерпілого до лікувального закладу.
У разі хімічних опіків уражену ділянку шкіри треба промити великою кількістю прохолодної води протягом 15—20 хв, забороняється обробляти обпечені місця ватним тампоном; потім промивають розчином питної соди з масовою часткою гідроген-карбонату натрію 2% (при потраплянні кислоти) або розчином оцтової або лимонної кислоти з масовими частками по речовинам 1-2% (при потраплянні лугу), ополоскують водою і накладають марлеву пов'язку з риванолом або фурациліном.
При опіках під час роботи з металічним натрієм, а такс-к фосфором необхідно ватним тампоном зняти з поверхні шкіри ці речовини, а потім промити великою кількістю води.

4.6.3. Перша допомога при опіках очей
При потраплянні в око будь-якої хімічної рідини необхідно ретельно промити його великою кількістю води.
Опіки очей під час роботи в кабінеті хімії найчастіше спричиняються кислотами і лугами. При опіках кислотою безпосередньо після опіку видно ділянку і важкість ураження. Спостерігається почервоніння, у важчих випадках — омертвіння тканини і в подальшому—відторгнення омертвілої тканини.
При опіках лугом не завжди видно відразу важкість ураження. Спостерігається почервоніння кон'юнктиви, поблідніння рогівки, хворі не завжди звертаються до лікаря. Проте через 1-2 дні стан погіршується, рогівка мутніє і людина може втратити зір. Усе це трапляється внаслідок того, що при опіках кислота безпосередньо пошкоджує тканини, до яких дотикається. А луг просочується між клітинами і спричиняє руйнівну дію на саму тканину.
При потраплянні в око кислоти найкраще відразу промити його чистою проточною водою, а потім накласти ватний тампон, змочений розчином гідрогенкарбонату натрію з масовою часткою 3%.
Промивати очі при потраплянні лугу слід водою, а після нього — розчином борної кислоти з масовою часткою 2% (1 чайна ложка борної кислоти на склянку води). Після заключного ополіскування очей чистою водою під повіки вводять 2-3 краплі альбуциду з масовою часткою розчиненої речовини 30%.
Промивати очі після опіку необхідно ретельно протягом 20—30 хв, а потім обов'язково звернутися до лікаря.

4.6.4. Перша допомога при пораненні
Той, хто надає допомогу при пораненні, повинен з милом помити руки, а якщо це неможливо - змазати пальці йодною настойкою. Доторкуватися до рани навіть вимитими руками не дозволяється. Не дозволяється обмивати рану водою.
При незначних порізах рану обробляють йодною настоянкою і накладають марлеву пов'язку, яка захищає організм від мікробів і сприяє швидкому зсіданню крові.
При пораненні склом або іншим предметом рану промивають великою кількістю дистильованої води або тампоном, змоченим етиловим спиртом (етанолом); виймають осколки скла і знову промивають рану спиртом. Якщо рана забруднена, бруд видаляється лише навкруги, але ні в якому разі не з глибинних шарів рани. Шкіру і навколо рани обробляють йодною настоянкою або розчином бриліантової зелені, перев'язують і звертаються в медпункт.
При серйозному порізі й сильній кровотечі необхідно накласти джгут вище рани, покрити рану стерильною марлею і негайно викликати лікаря.

5. Вимоги безпеки після закінчення роботи в лаборантській кабінету хімії

5.1. Лаборант кабінету хімії стежить за збереженням обладнання після виконання експерименту.
5.2. Лаборант кабінету хімії збирає в учнів залишки розчинів, реактивів і використаного роздаткового матеріалу, поміщає їх в спеціальний посуд для подальшої нейтралізації.
5.3. Лаборант кабінету хімії відключає витяжну шафу, освітлення; стежить за прибиранням лабораторних столів; провітрює кабінет і стежить за його прибиранням.
5.4. Лаборант кабінету хімії миє лабораторне обладнання, посуд; хімічні реактиви прибирає в шафу для зберігання.
5.5. Лаборант кабінету хімії забезпечує виконання і дотримання в лабораторії санітарно-гігієнічних норм.
5.6. Після закінчення робіт необхідно перевірити наявність первинних засобів пожежогасіння. При закінченні терміну експлуатації вогнегасника передати його особі, відповідальній за пожежну безпеку в школі, для подальшої перезарядки. Встановити в приміщенні новий вогнегасник.
5.8. Про всі недоліки, помічені під час роботи, доповісти вчителю хімії та заступнику директора з адміністративно-господарської роботи загальноосвітнього закладу (при відсутності - іншій посадовій особі).

Інструкцію розробив
____________________________

УЗГОДЖЕНО:

Керівник (спеціаліст)
служби охорони праці закладу